Василь Чухліб коротка біографія для дітей та дорослих викладена в цій статті.
Василь Чухліб біографія скорочено
Василь Васильович Чухліб— український письменник, журналіст, громадський діяч, літературознавець
Народився в сім’ї вчителів 19 липня 1941 року в селі Лебедівці, що на Десні.
Після війни сім’я переїхала до сусіднього села Соколівка: тут закінчив семирічку, а десятий клас — у місті Острі. У школі проявився його літературний талант — і районна газета «Правда Остерщини» опублікувала його перший вірш, коли він був ще старшокласником; закінчивши школу, молодого Василя запросили на роботу до редакції тієї ж газети. У 1958 р. визнаний найкращим робсількором «Правди Остерщини». У 1958 та 1959 рр. був делегатом конференцій робсількорів Чернігівщини.
У 1962 р. В. Чухліб вступив на мовно-літературний факультет Київського держаного педагогічного інституту ім. О. Горького (нині ім. Михайла Драгоманова). У 1966 р. він отримав диплом про вищу освіту, деякий час учителював та працював журналістом у м. Добропіллі на Донеччині, а потім разом із сім’єю переїхав до м. Українка Обухівського району на Київщині. Тут він працював в редакції районної газети і публікував твори.
У 1973 р. В.В. Чухлібу запропонували виступити з оповіданнями для дітей у всеукраїнському журналі «Малятко». У 1975 р. побачила світ перша книга мініатюр «Червоні краплини вишень».
Згодом вийшла перша книжечка для дітей «Хто встає раніше» (1976). Відтоді Василь Чухліб не полишав писати для дітей.
Найпопулярнішими у читачів є книжки В.В. Чухліба «Безкозирка» (1979), «Пісня тоненької очеретини» (1983), «Жарини на снігу» (1985), «Олень на тому березі» (1987), «Лелеки над татовим полем» (1988), «Сопілкарик з джмелиного оркестру» (1989), «Куди летить рибалочка» (1991), «Колискова для ведмедів» (1995, 2010), «Братики Кіндратики» (2006), «Неслухняний Гарбузик» (2009) та інші.
Василь Чухліб є лауреатом літературної премії ім. Наталі Забіли (1988). А в 1996 р. йому присуджено літературну премію ім. Лесі Українки (нині Премія Кабінету Міністрів України ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва) за збірки оповідань і казок «Олень на тому березі» (1987), «Куди летить рибалочка» (1991) та «Колискова для ведмедів» (1995).
Помер після важкої хвороби 20 листопада 1997 року та похований на батьківщині, в с. Соколівка на Чернігівщині.
