“Вечір проти Івана Купала” головні герої

“Вечір проти Івана Купала” характеристика героїв – Басаврюка, Петруся, Пидорки з повісті Гоголя наведені в цій статті. Також можете ознайомитися з цитатною характеристикою героїв “Вечір проти Івана Купала”.

“Вечір проти Івана Купала” головні герої

Басаврюк  – нечиста сила. 

«…Диявол у людській подобі… Гуляє, пиячить і враз пропаде, як у воду, і слуху немає. Там, зирк — знову мов з неба упав, вештається по вулицях у селі».

Риси характеру Басаврюка:

  • зневажливе ставлення до духовного;
  • улесливість і підступність;
  • жага до збагачення
  • жорстокість і хитрість;
  • сприяє розтлінню людей і їх деградації;
  • ледачість, любов до спиртного;
  • корисливість.

Петрусь Безрідний

Петрусь – головний герой “Вечір проти Івана Купала”, наймит.

“Наймит, якого люди звали Петром Безрідним; може, тому, що ніхто не пам’ятав його батька й матері. Церковний староста казав, що вони на другий же рік померли від чуми; та тітка мого діда… казала, що батько його й тепер на Запоріжжі, був у полоні в турків.., переодягшися євнухом, утік»

На початку розповіді Петрусь – наймит та сирота, жив у бідності і злиденності, був безрідний та слабовільний, але все ж працьовитий та щирий у коханні.

Яким був Петрусь через звязок з Басаврюком:

  • заможність; панське життя;
  • злочинець:
  • особисте “переродження”
  • сите життя — страждання;
  • байдужість Пидорки, оточуючого середовища;
  • таємниче зникнення.

Пидорка Корж

Пидорка Корж – заможна козачка, зовнішньо красива і духовно багата; щира, добра, чуйна, здатна до палкого кохання.

«Повненькі щоки в козачки були свіжі й яскраві, як мак найніжнішої рожевої барви… що брови, мов чорні шнурочки… що ротик, на який дивлячись облизувалася тодішня молодь; що волосся її, чорне, як крило ворона, м’яке, як молодий льон, падало дрібними кучерями на шитий золотом кунтуш».

Якою стала Пидорка після одруження:

  • горе і страждання;
  • безвихідність, змарнілість;
  • «знесилилася, зачахла»;
  • прагнення боротися з «нечистою силою»;
  • черниця у Київській лаврі.
Оцініть статтю
Додати коментар