«Великий льох» сюжет і композиція

«Великий льох» Шевченко сюжет і композиція

Поема «Великий льох» ділиться на три композиційні частини — «Три душі», «Три воро́ни» і «Три лірники», а також епілог («Стоїть в селі Суботові…»). Героями першої частини є три людські душі молодих дівчат, в образах білих пташок, що сіли на хрест і чекають коли буде розкопаний великий льох у Суботові, бо саме тоді святий Петро за Божим наказом має звільнити їх від митарств на цьому світі і впустити їх до Раю. Кожна душа починає розповідати про себе та про свій «гріх».

Перша душа говорить, що її звали Прісею і вона була вродливою, гарною дівчиною. Та якось коли Богдан Хмельницький їхав уПереяслав на сумнозвісну Переяславську раду, де він мав присягнути на вірність російському цареві, вона випадково перейшла йому дорогу з повними відрами. Згідно з українським повір’ям, вона начебто допомогла Хмельницькому у його вчинку. Водою, що дівчина потім принесла, отруїлась вона та всі її рідні.

Друга душа говорить, що вона колись жила в Батурині і напоїла водою коня російського царя Петра І, коли той повертався з битви під Полтавою в Москву. Російські солдати вбили родичів дівчини. За те, що вона напоїла коня Петра І, вона померла, а разом із нею і бабуся, що прихистила її у свій хатині.

Третя душа розповідає, що вона колись жила у Каневі і якось її матір вийшла з нею на берег Дніпра. По Дніпру плив корабель із царицею Катериною ІІ, якій душа, коли ще була дитиною, усміхнулася. За це вона і померла.

Душі летять ночувати в Чуту на дубі, доки великий льох не буде розкопаний.

Далі мова йде про трьох ворон, що похваляються злом, яке вони накоїли у світі, а насамперед в Україні. Між воронами ведеться діалог, вони сперечаються хто зробив більше зло. У творі є одна особливість — третя ворона говорить російською мовою. Ворони кажуть, що в Україні незабаром має народитись визволитель, такий, як колись Іван Гонта. Сестри-ворони думають, як його можна згубити — чи золотом, чи чинами і зрештою вирішують його вбити. Ворони летять шукати цю дитину.

Розповідь ведеться про трьох лірників, один з яких сліпий, другий кривий, а третій горбатий. Вони ідуть у Суботів співати про Богдана Хмельницького. Лірники сподіваються щось заробити, бо біля великого льоху, який саме розкопують, проводиться ярмарка. Великий льох розкопують три дні. На третій день там знаходять кістки померлих людей. На ці розкопки приїздить подивитись «начальство» з Москви. Коли це «начальство мордате» почуло, що лірники співають пісні про Богдана їх карають, за те що вони співають про такого ж «мошенника, як і самі».

Потім поет звертається до Богдана Хмельницького пропонуючи йому подивитись на що тепер перетворився Суботов. Шевченко дорікає Хмельницькому, що той підписав договір про підкорення російському царю Олексію. Поет називає Хмельницького «Олексіївим другом» і ще раз пропонує подивитись, що тепер коять в Україні його «друзі», що незважають на те що Богдан «все оддав їм». Проте поет має надію на світле майбутнє:

…Встане Україна
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!..

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *