В цій статті розглянемо що таке вид, критерії виду, їх характеристика та приклади.
Вид та його критерії видоутворення
Вид – це сукупність поауляцій особин, подібних між собою за будовою, життєвими функціями, місцем у біогеоценозі, які населяють певний ареал, вільно схрещуються між собою в природі (якщо їм притаманне перехресне запліднення) і дають плідних нащадків.
Критерії виду – це ознаки, за якими один вид можна відрізнити від іншого.
Кожен вид живих організмів можна описати сукупністю характерних особливостей – ознак виду.
Виділяють такі основні критерії виду:
– морфологічний;
– генетичний;
– фізіологічний;
– біохімічний;
– географічний;
– екологічний;
– молекулярно-біологічний.
Морфологічний критерій – базується на подібності в будові особин одного виду. Він включає в себе різні морфологічні ознаки – від будови хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем. Морфологічні ознаки, унікальні для певного виду (або таксона вищої категорії: роду, родини тощо), називають діагностичними. Наприклад, два види річкових раків – широкопалий та довгопалий – різняться за будовою клешень першої пари ходильних ніг.
Фізіологічний критерій враховує подібність та відмінності в процесах життєдіяльності організмів одного чи різних видів. Сюди належать, наприклад, здатність до парування та утворення плодючих нащадків або репродукційна ізоляція: нездатність до парування між собою особин протилежної статі різних видів. Часто, якщо парування між особинами різних видів і можливе, то зародок або не розвивається, або гібридні нащадки безплідні.
Генетичний критерій – це відмінність видів за каріотипом (числом і формою хромосом). Але чим ближчі філогенетично види, тим більше в них спільних генів. Зокрема, для визначення спорідненості видів використовують дані дослідження рРНК малої субодиниці рибосом, а також послідовності ДНК, що кодують певні поширені білки. Для з’ясування спорідненості організмів використовують і метод гібридизації ДНК.
Біохімічний критерій – це особливості будови і складу макромолекул та перебігу певних біохімічних реакцій, характерних для особин певного виду. Наприклад, близькі види, які мають різний набір генів, відрізняються і за білковим складом.
Географічний критерій полягає в тому, що популяції одного виду займають певну частину біосфери (ареал), яка зазвичай відрізняється від ареалів близьких видів.
Екологічний критерій – особини одного виду мешкають у подібних екологічних умовах та займають власну екологічну нішу в біогеоценозі. Так, жовтець їдкий росте на запдавних луках, жовтець повзучий – по берегах річок і каналів, жовтець пекучий – на заболочених місцях.
Останнім часом досить широко використовують цитологічний критерій, пов’язаний з вивченням будови клітини. Особлива увага приліляггьоя таким органелам, як хлоропласти та мітохондрії.
Жоден з критеріїв не можна вважати абсолютним, тобто для характеристики виду треба враховувати всю сукупність критеріїв.
