Фольклор (англ. folk-lore, букв. — народна мудрість; народне знання), або усна народна творчість — художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань
Види та жанри фольклору
Традиційно виділяють чотири фольклорні роди:
- Народний епос — розповідні фольклорні твори, до яких належать:
- загадки
- прислів’я та приказки
- анекдоти
- історичні пісні
- балади
- казки
- легенди
- перекази
- байки
- притчі
- Народні казки
- Народна лірика — поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв.
- Трудові пісні
- Календарно-обрядові пісні — веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки, щедрівки
- Родинно-побутові пісні — колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння
- Соціально-побутові пісні — козацькі, кріпацькі, чумацькі, рекрутські(солдатські), бурлацькі(наймитські), стрілецькі пісні
- Народна драма — фольклорні твори, в основі яких лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів (пісні-ігри«Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка» тощо, а також вертеп, весілля).
- Народний ліро-епос – фольклорні твори, що містять ознаки як народного епосу, так і народної лірики.
- Балади
- думи
