Відомі українські письменники

Відомі українські письменники минулого і сучасності (19, 20, 21 століття) боролися за рідну мову, за літературу, і саме через любов до творчості, через патріотизм страждали. Вони зробили великий крок у розвитку української культури та українського слова. Відомі письменники України відзначені в цій статті.

ВІДОМІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

1. Тарас Григорович Шевченко

(9 березня 1814 — 10 березня 1861)

Шевченко — український поет, письменник (драматург,прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Тарас Шевченко був яскравим прибічником української літератури та української мови, був патріотом своєї держави, за що й страждав: декілька раз арештований, відбував термін у засланні тощо.
Член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860).
До ранньої творчості Шевченка належать балади «Причинна» (1837), «Тополя» (1839) й «Утоплена» (1841). На засланні поет почав свою творчість поезією «Думи мої, думи мої» (1847) Наприкінці життя Шевченко почав перекладати «Слово о полку Ігоревім» (1860).

ліна костенко цитати2. Ліна Василівна Костенко

(19 березня 1930)

Ліна Костенко — українська письменниця-шістдесятниця. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).
Брала активну участь у дисидентському русі, за радянського часу, через це була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним з лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.
Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

леся украънка3. Леся Українка

(справжнє ім’я: Лариса Петрівна Косач-Квітка; 1871-1913)

Леся Українка — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Творчості поетеси притаманні такі жанри, як: поезія, лірика, епос, драма, проза тощо. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.
Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поем «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драм «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903–1907), «В катакомбах» (1905), драма-феєрія «Лісова пісня» (1911) та ін.

василь стус біографія4. Василь Семенович Стус

(1938 — 1985)

Стус — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1990), Герой України (2005).
Письменник був прибічником того, що українська культура має зберігатися та розвиватися, за що зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
Його перу належать збірки віршів, такі як: «Круговерть» (1965), «Зимові дерева» (1970), «Веселий цвинтар» (1971) .

Тичина біографія хронологія5. Павло Григорович Тичина

(1891-1967)

Тичина — український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Член-кореспондент Болгарської академії наук (1947). Лауреат Сталінської премії (1941). Лауреат Шевченківської премії (1962).
У 1912 році в журналі «Літературно-науковий вісник» вперше надрукували твір Тичини, це був вірш «Ви знаєте як липа шелестить».
Тичина видав низку поетичних збірок і за повоєнного часу: «Могутність нам дана» (1953), «Зростай, пречудовий світе» (1960), «Комунізму далі видні» (1961) тощо.
Автор слів Гімну Української РСР.

франко цыкавы факти6. Іван Якович Франко

(1856-1916)

Франко — український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893 р.), дійсний член наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка (1899 р.), почесний доктор Харківського університету (1906 р.)
Франко був надзвичайно працьовитим, тому виявив себе на багатьох ділянках української культури.
Новаторською для публіки була збірка поезії «З вершин і низин» (1887). Проза Франка охоплює понад 100 оповідань, новел, 10 повістей, романів. Вершиною прози Франка є соціальний роман «Борислав сміється» (1882)
У драматургії Франко виявив себе майстром соціально-психологічної та історичної драми й комедії «Сон князя Святослава» (1895).

олесь гончар біографія8. Олесь Терентійович Гончар

(1918-1995)

Олесь Гончар — український радянський письменник, літературний критик, громадський діяч. Лауреат Сталінської премії (1948), перший лауреат премії імені Тараса Шевченка (9 березня 1962), голова Спілки письменників України (1959–1971), академік НАН України (1978). В кінці 40-х і на початку 50-х років він пише низку новел («Модри Камень», «Весна за Моравою», «Ілонка», «Гори співають» тощо)
Роман «Собор» був опублікований у журналі «Вітчизна» у 1968 році. Перші рецензії на роман були схвальні, але невдовзі критика заборонила, і твір було вилучено з літературного процесу на два десятиліття.

9. Сергій Вікторович Жадан

(23 серпня 1974)

Жадан — український письменник, поет, перекладач, громадський активіст. Автор романів «Депеш Мод» (2004), «Ворошиловград» (2010), «Месопотамія» (2014), поетичних збірок «Цитатник» (1994), «Ефіопія» (2009) та інших.
Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан є також активним організатором літературного життя України (з 2000 року — віце-президент Асоціації українських письменників), учасником мультимедійних мистецьких проектів, а також акцій громадянської непокори.

10. Любко Дереш

(повне ім’я: Любомир Андрійович Дереш; 10 серпня 1984)

Любко Дереш – один із найвідоміших сучасних українських авторів. Головні герої його творів — підлітки та історії з їхнього життя. Автор намагається правдиво показати життя героїв, тому у творах використовує розповсюджений сучасний сленг та лайливі слова.
Перша публікація — роман «Культ» у часописі «Четвер» (2002). Потім вийшли романи «Поклоніння ящірці» (2002; написаний раніше, ніж «Культ», але вийшов після нього), «Архе» (2005), «Намір!» (2006), «Трохи пітьми» (2007).
Його твори перекладені кількома європейськими мовами (німецька, польська, італійська, сербська тощо); роман «Культ» був представлений на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2005 року. У 2009 році роман Дереша «Культ» видано французькою у видавництві «Сток».

11. Юрій Романович Іздрик

(16 серпня 1962)

Юрій Іздрик – український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у м. Калуш. Автор повісті «Острів КРК» (1994), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996), романів «Воццек» (1996, 1997), збірки есеїв «Флешка» (2007), «Флешка-2GB» (2009), «Таке» (2009), «Underwor(l)d» (2011), низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Іздрик — один із творців Станіславського феномену. Станіславський феномен — своєрідного мистецького угрупування літераторів Івано-Франківської обл., — творці якого найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості

Також вагомий внесок у українську літературу зробили такі письменники, як: І. Карпенко-Карий, Б. Грінченко, М. Семенко, О.Ірванець, М. Рильський, Ю. Андрухович, М. Хвильовий, Люко Дашвар та ін.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Цікаві факти про Україну

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *