«Вільшаний король» Гете

«Вільшаний король» Гете читати

Хто пізно так мчить у час нічний?
То їде батько, з ним син малий.
Чогось боїться і мерзне син –
Малого тулить і гріє він.

„Чому тремтиш ти, мій сину, щомить?”
– Король вільшаний он там стоїть!
Він у короні, хвостатий пан! –
“То, сину, вранішній туман!”

– „Любе дитя, до мене мерщій!
Будемо гратись в оселі моїй,
Квіти прекрасні знайду тобі я,
У злото матуся одягне моя”.

– Мій тату, мій тату, яке страшне!
Як надить вільшаний король мене! –
„Годі, маля, заспокойся, маля!
То вітер колише в гаю гілля!”

– „Хлопчику любий, іди ж до нас!
Дочки мої у танку в цей час,
Дочки мої тебе вийдуть стрічать,
Вітати, співати, тебе колихать!”

– Мій тату, мій тату, туди подивись!
Он королівни вільшані зійшлись! –
„Не бійся, мій синку! Повір мені:
То верби сивіють у далині!”

– „Мені, хлопче, люба краса твоя!
З неволі чи з волі візьму тебе я!”
– Мій тату, мій тату, він нас догнав!
Ой, як бол?юче мене він обняв! –

Батькові страшно, батько спішить,
В руках його хлопчик бідний кричить;
Насилу додому доїхав він,
В руках його мертвий лежав його син.

Переклав з німецької Максим Рильський

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *