Вірш про зиму для дітей

Вірш про зиму для дітей на українській мові зібрані в цій статті.

Вірші про зиму для дітей

ПОДАРУНОК
М. Пономаренко

Сніговик для сніговички
Сплів із снігу рукавички.
Попросила сніговичка:
— Подаруй ще й черевички
Із бурульок крижаних,
Буду ковзати у них.

***ХВОЇНКИ
К. ПасічнаПросить мишка у ялинки:
— Дай мені свої хвоїнки,
Дай гостреньких колючок,
Буду я, мов їжачок.
Як зустріне кіт мене,
Геть від страху дремене.

***

Вже зима в дорозі
Спить під листям їжачок,
Під камінчиком — жучок,
Дідусь — під кожухом,
Зайчик вкрився вухом.
Вже зима в дорозі
На скріпучім возі. (Олександр Богемський)
* * *

Зимонька
Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум»яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.  ( Л. Забашта)

Дитячі вірші про зиму

«Сніг іде» (М.Познанська) 
Тихо, тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий,
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.
Ми прокинем зранку
Стежку біля ганку,
Вийде мама з хати
І почне питати:
— Хто ж це так доріжку
Вміє прокидати?

* * *

Забіла Н.
Наша ялинка

За вікном летять сніжинки
І сідають на вікні.
Ми танцюєм круг ялинки
І співаємо пісні.

* * *

«Білі мухи» (М. Рильський)
Білі мухи налетіли, —
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
— Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.
* * *

ВРАНЦІ БІЛЯ ХАТИ
Л. Куліш-Зіньків

Вранці біля хати
Малесенькі сліди —
Зайчатко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.

* * *

КОЖУШОК
П. Воронько

Йшов сніжок на торжок
Продавати кожушок.
Кіт купив того кожуха,
Загорнувсь по самі вуха.

Як забіг у нім до хати,
Хутро стало розтавати.
Сів Воркотик за мішком
Та й умився кожушком.

* * *

ЙДЕ ЗИМА
В. ПароноваЙде зима, красуня мила.
В неї сукня сніжно-біла,
Черевички з кришталю –
Дуже зимоньку люблю!
Йде в засніженім уборі,
Очі сяють, наче зорі.Щоб своє побачить личко,
Дзеркало зробила з річки.
Білі коси розпустила,
Землю лагідно укрила –
Хай спочине до весни
І чарівні бачить сни.

* * *

СНІЖИНКИ

Сніжинки зранку вже кружляють,
Одна одній промовляють:
— “Ми сьогодні загадкові,
Сяєм, ніби іграшкові.

Прикрашала нас сама
Красуня Матінка-зима.
З нею Рік Новий крокує,
Свято й радість всім дарує”.

* * *

ЧАРІВНИК

Цілу ніч мороз малює,
Візерунками дивує,
Ніби казку розказав,
Тут її намалював
І природа милувалась,
Тут вночі, мов диво сталось.
Яскраво ж так малюнки сяють,
Він – чарівник, всі добре знають.

* * *

ЗАМЕТІЛЬ

Вітер віє звідусіль
І кружляє заметіль,
Білим снігом все вкриває,
Під кожен кущик заглядає,
Засипає всі шляхи,
Сховались звірі і птахи,
А вона сильніш кружляє,
Свої пісеньки співає.

***

ГРА У СНІЖКИ
П. Воронько

Із доріжки до доріжки
Полетіли влучні сніжки,
І почався білий бій,
Закрутився у сувій.
Закрутився, покотився,
Під горою зупинився.

Зверху сніг і знизу сніг,
І ніхто узнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!

***

СНІЖИНКИ
А. Костецький

Тоненькі сніжинки
На мене сідають,
Мене за ялинку,
Напевне, вважають.
Не знають сніжинки —
Смішинки тоненькі,
Що я — не ялинка,
А просто — Оленка!

***

ЗАВІРЮХА
О. Винокуров

Розгулялась завірюха –
Виє, стогне і свистить.
Затуля Оксанка вуха
І від страху аж тремтить.
— Ти не бійся, – каже тато. –

Завірюха не страшна.
Це ж бо лижам і санчатам
Намітає сніг вона.
Кучугури встануть вранці
Будуть гірки дітворі…
Скинуть ягоди Оксанці
Із калини снігурі.

 

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *