Вірші Грицька Бойка для дітей

Вірші Грицька Бойка для дітей 3, 4 класу зібрані в цій статті.

Вірші Грицька Бойка для дітей

МОРОЗЕЦЬ, МОРОЗЕЦЬ!

Морозець, морозець!
Не щипай за щiчки.
Теплi валянки у нас,
Шубки й рукавички.
Морозець, морозець!
Плещемо в долонi.
У дiвчаток i хлоп’ят
Носики червонi.

***

ЧОМУ ЗУПИНИВСЯ ГОДИННИК

— Щось годинник, — каже тато, —
Раптом зупинився.
Треба в чистку віддавати,
Мабуть, запилився…
— Звідки взятись тому пилу? —
Мовила Галинка. —
Я ж годинник з милом мила,
Там нема й пилинки!

Пісню дівчинка співає

На Дніпрі веселка сяє,
Обрії ясні.
Пісню дівчинка співає
Про щасливі дні.
А як пісню проспівала
Й стала на горі, —
Довго їй аплодували
Хвилі на Дніпрі.

***

МАРИНКА ТА ГАЛИНКА

Сьогодні Маринка
Уроків не знала.
Домашнє завдання
В Галинки списала.
Зі школи додому
Вернулись дівчатка,
І тут повторилось
Усе в них спочатку.
Удома Маринка
Отак міркувала:
— Сьогодні в Галинки
Уроки списала.
Чого ж я завдання
Робити спішу?
І завтра в Галинки
Уроки спишу!

Галинка ж удома
Отак міркувала:
— Сьогодні Маринка
У мене списала.
Чого ж я завдання
Робити спішу?
Його у Маринки
Я завтра спишу!
А ранком у школі
Зустрілися двоє.
Спочатку дівчатка
Зраділи обоє.
Та стала Маринка
Галинку питати:
— Чи можна іще раз
У тебе списати?
Галинка у сльози:
— От бачиш, яка ти,-
Я думала в тебе
Сьогодні списати!..
До столу учителька
Їх запросила
І порівну двійку
На двох розділила.

***

ДЕ БУКВАРИК?

— Де твій букварик?
— В портфелі новому.
— Ну, а портфель де?
— У столику дома…
— Взяв би із столу.
— Так стіл же замкнувся.
— То відімкнув би.
— Ключа я позбувся.
— Де ж це той ключ?
— У портфелі новому.
— Ну, а портфель де?
— У столику вдома.

***

ПРОМАХНУВСЯ

От діла, так діла! —
Знов рогатка підвела
Нашого Матвійка.
На уроці в мух вціляв,
А якраз в журнал попав:
З поведінки — двійка.

***

ВИСТУПАЙЧЕНКО

Виступайченко Панас
Завжди виступає.
А для чого? В котрий раз?
Сам того не знає.
А рука його, рука—
Мов крило у вітряка.
А язик — ой леле! —
Лопотить та меле!
Захлинається, кричить
І веде до того,
Як в порожнє перелить
Воду із пустого.
Може, є і серед вас
Виступайченко Панас?
Ви йому, братове,
Не давайте слова!

***

«ВСЕ РОБИМ СВОЇМИ РУКАМИ”

Прохає бабусю Ганнуся:
— Погладь мені галстук, бабусю!
— Сама ж ти що маєш робити?
— А я буду вірша учити.
— Ну вчи. Коли вивчиш як слід,
На столик поставиш обід.
— Хай мама обід приготує:
На збір піонерський спішу я.
— Яка ж у вас буде програма?
— «Все робим своїми руками”!
— І що ж ти покажеш на зборі?
— Я буду співати у хорі
І вірш прочитаю з програми:
«Все робим своїми руками”!

***

МИЛОЧКА-КРУТИЛОЧКА

У Милочки-крутилочки
Є дзиґа заводна:
Як заведеш —
Покрутиться
І спиниться вона.
А Милочка-
Крутилочка,
Мов дзиґа, так і так —
Все крутиться
Та крутиться,
Не спиниться ніяк!

***

НЕ ЗНАЛА

Пита бабуся у онуки:
— Чи ти помила добре руки?
— Аякже, — Милочка в одвіт, —
Помила з милом, так, як слід.
— А де? — бабуся знов питає. —
Води ж у хаті в нас немає.
— Немає? — здивувалась Мила. —
А я не знала і… помила.

***

КОНСУЛЬТАНТ

Весною біля школи
Усім знайшлося діло:
Гуртом ямки копали
І деревця садили.
Один Мишко тинявся
І потирав долоні,—
Він був за консультанта
У нашому загоні.
До кожного підходив,
Повчав нас без упину:
— На дно насипте гною,
А зверху — вогку глину!
Та корінь засипайте
Мерщій, Катюшо й Людо,—
Бо яблунька засохне
І яблук тут не буде.
— Авжеж, не буде яблук,—
Промовила Катюша,—
Бо це, як хочеш знати,
Не яблунька, а груша!

***

ПРО ЩОДЕННИК

Вова в класі, коло дошки.
Завдання не знав нітрошки.
Невеселий, як ніколи,
Повертався він із школи.
«Треба двійку приховати,
Щоб не знали мама й тато.
А як виправлю на п’ять —
Можна буде й показать”.
У сараї, там, де дрова,
Заховав щоденник Вова.
Заховав і в двір побіг
До однолітків своїх…
А назавтра вчитель знову
Викликав до дошки Вову.
Ну, а Вова коло дошки
Завдання не зна нітрошки!..
І вчорашнього не знає,
Ще й щоденника не має…
Ще й до школи мама Вови
Розхвильована прийшла,
Бо в сараї, там, де дрова,
Двійку Вовину знайшла!

***

ДВА МИКОЛИ

В нашій школі два Миколи,
Два любителі футбола.
Правду скажем: добре грають!
Та уроки забувають.
І тому в обох Микол
У журналі «кол” та «кол”.
І сьогодні два Миколи
Невеселі вийшли з школи.
Стали хлопці міркувать:
— Як одержати нам п’ять?
І сказав один Микола:
— Може, кинуть грать в футбола?
А Микола до Миколи:
— Що? В футбола? Та ніколи!
Я придумав, ти послухай,—
Другу він шепнув на вухо,—
І в футбола будем грати,
І уроки готувати
Ми по черзі, як брати:
Я сьогодні — завтра ти.
Вчитель схоче запитать —
Хоч один з нас буде знать!
Підбадьорений Микола
До півдня ганя в футбола,
За уроки — ні-ні-ні! —
Вчить сьогодні не мені!
А назавтра знов-таки
У Микол все навпаки.
Другий вже тепер Микола
До півдня ганя в футбола,
За уроки — ні-ні-ні! —
Вчить сьогодні не мені!
Та Миколам, як на зло,
Знов-таки не повезло:
Вчитель з них того питав,
Хто в футбола все ганяв.
Ось чому в обох Микол
У журналі «кол” та «кол”!

***

Хлопчик Ох

Познайомтесь: хлопчик Ох,
Охає за десятьох!
Ранок стеле світлу путь,
Школярі до школи йдуть.
Тільки Ох прилип до ліжка:
— Ох! Полежу ще хоч трішки
Для Максима, Юри, Клави —
Для усіх урок цікавий.
Ох зіває в кулачок:
— Ох! Як довго йде урок!..
Ось указку Ох тримає —
Хлопець Африку шукає:
— Ох! Куди це з карти зник
Всім відомий материк?..
Ох рішати став задачу
І над нею ледь не плаче:
— Ох! Задача нелегка,
Краще я спишу в дружка…
Ох заглянув у шпаргалку,
Та шпаргалку-виручалку
В нього вчитель відібрав…
— Ох! Навіщо підглядав?!
Мати страву варить сину,
До обіду півгодини.
Ох за нею ходить вслід:
— Ох! Коли вже той обід?
Триста кроків до кіно,
Пішки був би там давно,
Та сидить Ох і чекає:
— Ох! Трамвая щось немає.
Мчить на санках із гори
Цілий поїзд дітвори.
Тільки Оха там нема:
— Ох! Мороз мене пройма!
Одягли ми ковзани,
І у всіх біжать вони.
Ох, мов козлик на льоду:
— Ох! Тримайте! Уп-паду!
Ми комедію дивились,
Ми сміялись — аж втомились.
Тільки Ох один бубнів:
— Ох! Я спати захотів…
Дощ весняний сіє з неба,
Обійти калюжу треба.
Ох спинивсь і дожида:
— Ох! Хай висохне вода!..
Треба Оху м’яч підняти
Там, де гуси й гусенята.
Ох спинився і гука:
— Ох! Боюся гусака!

І Андрійко, і Микола

Кличуть Оха грать в футбола.
Ох із місця анітрішки:
— Ох! Болять у мене ніжки…
Ми колгоспу помагаєм,
Колоски в степу збираєм.
Тільки Ох не йде у поле:
— Ох! У мене в боці коле!..
У вікно влетіла муха
Й сіла Охові на вухо.

Ох руки не підійма:
— Ох! Нехай злетить сама!..
Сонце гріє гаряче,
Сонце гріє, аж пече.
Тільки Оху це байдуже:
— Ох! Вода холодна дуже…
На рибалці ми удвох,
Вудку взяв і хлопчик Ох,
Та заснув там: люлі-люлі!..
Ловись, рибко… із каструлі!..
Коло річки Ох бродив,
Черевики забруднив.
— Ох! Це ж треба мити їх?
Краще я піду в брудних…
Коло вогнища хлоп’ята.
Дрова Ох пішов шукати.
Як пішов, то й не прийшов —
Ані Оха, ані дров!
Може, він прийшов у клас?
Може, Ох той серед вас?

***

Дві киці-сестриці,
Зелені очиці,
Дві киці-сестриці
Схотіли водиці.

Корито стареньке
Стоїть біля хати,
На ньому любенько
Сидять голуб’ята.

Дві киці-сестриці
Про воду й забули,
Дві киці-сестриці
Поживу зачули.

У них оченята
Горять, мов жаринки:
— Смачні голуб’ята,
Аж котиться слинка! —

Плигнули… Та птицям
Вдалося злетіти,
А киці-сестриці
Упали в корито.

В холодній водиці
Нявчать кошенята…
Що, киці-сестриці,
Смачні голуб’ята?!

Коментарі:
  1. 1 неделя ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *