Вірші про чорнобривці

Вірші про чорнобривці для дітей на українській мові, а також і для доросдих, викладені в цій статті.

Вірші про чорнобривці для дітей

Чорнобривці
Гарні квіти біля хати
Навесні садила мати.
Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні.

***

Чорнобривці — М. Сингаївський

Чорнобривців насіяла мати
у моїм світанковім краю.
Та й навчила веснянки співати
про квітучу надію свою.

Як на ті чорнобривці погляну,
бачу матір стареньку,
бачу руки твої, моя мамо,
твою ласку я чую, рідненька.

Я розлуки і зустрічі знаю.
Бачив я і в чужій стороні
чорнобривці із рідного краю,
що насіяла ти навесні.

Як на ті чорнобривці погляну,
бачу матір стареньку,
бачу руки твої, моя мамо,
твою ласку я чую, рідненька.

Прилітають до нашого поля
із далеких країв журавлі.
Розцвітають і квіти, і доля
на моїй українській землі.

Як на ті чорнобривці погляну,
бачу матір стареньку,
бачу руки твої, моя мамо,
твою ласку я чую, рідненька.

***

Чорнобривець я пишний, духмяний,
Що до перших морозів не в’яну.
Це про мене матуся співає,
Як дитину в колисці гойдає.
Ви візьміть мене, квіти, в віночок.
Затанцюєте гарно таночок.
Буде затишно з вами в віночку.
Всім нам радісно буде в таночку.

***

Оксана Вишневська- Чорнобривці —

Квітів дитинства букет,
Спогадів ніжних тепло,
Знайомої пісні куплет
Нагадує як все було.

Цвіт чорнобривців в саду,
Мама Щаслива й сумна,
З ними до школи іду,
Ось моя юність мина.

Навіть доросла тепер
Цвіт їх чарівний люблю,
Вік анітрохи не стер
За тим, що минуло, жалю

***

Юлія Бережко-Камінська «Чорнобривці»

На чорнобривцях – тонкошкірий сніг.
А я усе відтягувала осінь,
Як тятиву…
Та так і не вдалося
Терпкого часу зупинити біг.

Гірчить в повітрі.
На душі гірчить.
Я знала – все удосвіта минеться.
І ось –
На чорнобривцях сніг лежить,
Як на мені.
Не обмине й мене це…

Мудріше, втім, – не кликати журби,
І не спиняти погляд на долівці.
А я дивлюсь
На сплутані чуби
Під снігом перемерзлих чорнобривців.

***

Василь Кравчук «Чорнобривці»

Гарні квіти біля хати
Навесні садила мати.
Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.

Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні.

***

Чорнобровий чорнобривець чепурився:
Дощовою краплею умився,
Втерся теплим вітром — рушником
Та й накрився парасолькою — листком.
І стоїть це диво золоте,
Щоб ласкаво зустрічать гостей.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Дитячі вірші

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *