Вірші про котика для дітей

Вірші про котика для дітей (дошкільнят) на українській мові зібрані в цій статті.

Вірш про котика для дітей

Не тягни кота за вуса,
Котик сердиться — укусить.
І за лапку не хапай,
Удряпне він — так і знай!

***

«Котик» Марійка Підгірянка

Скочив котик,
Сів на плотик.
Миє ротик
І животик.
Він біленький
І чистенький,  —
Гарний Мурчик
мій маленький.

Вірш про кота на українській мові

Кіт-рибалка у човні
Мріє на світанні:
— От якби зловить мені
Карася в сметані!

Вірш про котика Мурчика

КІТ-ВОРКІТ

Ходить пишно кіт-воркіт,
Заглядає через пліт.
Бачить грушу із грушками
Та смачними горобцями.
Язичком аж облизався.

До горобчика… підкрався.
Хоче пташку не злякати,
А тихенько упіймати.
Десь поділося «няв-няв» –
Котик цвенькати почав.

У захопленій роботі
Заспівав, як Паваротті!
Ще й підняв угору хвіст,
Бо подумав, що артист.

А горобчики веселі,
Як почули нявко-трелі, –
Посміялися з кота,
Пурх! – і де ж та смакота?..

Зникли гордощі котячі
Від великої невдачі.
І поплентався воркіт
У широкий дивосвіт…

Віршик про котика

ЛАСИЙ КІТ ІВАШКО

Ласий кіт Івашко
Так зітхає важко.
Впала сіра мишка
У порожню пляшку.

Впала сіра мишка
Аж на саме денце.
Як її дістати?
Це ж бо не відерце!

— Вилізай! Не бійся! —
Кіт просив у миші,-
Я для тебе в мисці
Молока залишу!

Вилізай! Не бійся! —
Кіт благав до ночі.
Тільки вперта мишка
Слухати не хоче.

Чеше круглі вушка,
Хвостиком махає.
А голодний котик
Пляшку обіймає.

І таке надумав
Ласий кіт Івашко:
— Я закину вудку
В цю глибоку пляшку!

Миша — це не риба!
Упіймаю хутко!
І побіг Івашко
Позичати вудку.

А тим часом миші —
Сестри чорноокі —
Кинули ту пляшку
На долівку боком.

Утекла сіренька
До матусі в нірку.
А ласун Івашко
Досі плаче гірко.

— Ой, не плач так гірко,
Котику Івашку,
Подивися, діти
Принесли ковбаску!

***

«Про кота-воркота» Марійка Підгірянка‎

Про кота-воркота, горбця-молодця й Марійку-пестійку

Сіро-бурий кіт-воркіт
Виліз нищечком на пліт,
Хоче зняти з деревця
Горобчика-молодця.
А нащо стягнути?
Щоб м`ясця добути,
З пір`ячком, з кістками
Схрупать під кущами.

Бачить це Марійка,
Мамина пестійка,
Татова потіха,
Школярочка тиха.
Жаль їй стало горобця,
Веселого молодця.
Котка проганяє
Та ще й примовляє:

— Гей котику-воркотику,
Не чатуй ти на плотику,
Не чатуй на горобця,
На доброго молодця,
Бо він, хоч збиточний,
Але й пожиточний!

Зерно, правда, любить,
Але й гусінь губить,
По садку літає,
Гілки обчищає,
Щоб і груші, й сливи
Рясно зародили!

Кіт-воркіт не слухає,
Крутить носом, нюхає,
По гілках стрибає,
Горобця ганяє…

Той горобчик жвавий
Зиркає, цікавий,
Скаче чимраз вище,
До вершечка ближче —
З гілочки на гілочку,
Повертівся хвилечку,
Із деревця скік —
Та й… утік!

Бачить це Марійка,
Мамина пестійка,
За боки береться,
З котика сміється:
— А то добре, котику,
Мурлику-воркотику,
Не дерись на вишки,
А виловлюй мишки!

Коментарі:
  1. 2 недели ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *