Вірші про лебедів

Вірші про лебедів для дітей на українській мові можуть бути використані при проведенні тематичних уроків.

Вірші про лебедів дитячі

Ця птаха тендітна та сильна,
Пливе вона в річці повільно.
Шия довга, наче спиця,
А постава, як в цариці.

Дитячі вірші про лебедя

Білосніжні, гарні птиці
Дім будують на водиці,
Дуже схожі на гусей,
Обережні до людей!

Вірш про лебедів

Лебеді
Гойдав тихенько вітер осоку
Верба над ставом красувалась,
А пара лебедів в ставку,
На хвилях тихо забавлялась.

На них ти гляне — вмить збагнеш,
Кохання в них — немає меж,
З них вірність кожен береже
Й своє кохання стереже.

Вони завжди пісні співали
Ці птахи вірності й краси
І в них свою любов вінчали
Аж до наступної весни…

Вірші про лебедів на українській мові

В міцну рибальську сітку,
Заплуталася ніжка
І гарний білий лебідь
Піднятися не зміг.

Даремно друзі звали,
Кружляючи, кричали,
Летіти з ними в вирій,
В далекий, дивний світ.

Він сильно вже старався,
Злетіти намагався,
Та тільки наковтався,
Гірких, солених, сліз.

Минали дні за днями,
Холодні ночі стали
І ось одного разу,
Під ранок, випав сніг.

Тут хлопчик, десь узявся,
Санчатами катався
Побачив бідну птицю
І вибратись поміг.

Розправив лебідь крила,
Змахнув ними щосили,
Та прикував до низу
Раптовий, сильний, біль.

Боліла сильно лапка,
Від холоду й нестатку,
Та хлопчик догадався
І допоміг чим зміг.

Як жив ті дні даремні,
У клуні напівтемній,
Як били його гуси
І як зняли на сміх,

Він згадувать не хоче,
А в серці десь клекоче –
Чому є в світі горе?
Чому панує гріх?

Весна прийшла не рано,
Та ждали всі жадано,
Веселе, тепле сонце
Де крику, дивний сміх.

І вийшов білий лебідь,
Злетів високо в небо,
На диво всім сусідам,
Що вийшли з ним услід.

Зустрів там лебідь пару,
Лебідоньку курчаву
І полилося щастя,
Без горя і без сліз.

У час прощань під осінь
До хлопчика у гості
Привів наш гордий лебідь
Всіх дочок і синів.

Чумак Катерина

Вірш про лебедя

Антоніна Грицаюк «У вирій лебеді летіли»

У вирій лебеді летіли,
На воду дружно усі сіли,
Нарахувала вісім пар,
У грудях, мов запалав жар.
Лебедики уже вам час,
Летіть не забувайте нас,
Хай Бог пошле вам дужі крила,
Щоб не згасала в небі сила.
Летіть у теплу ту країну,
Та повертайте в Україну,
Своє кохання бережіть,
Летіть лебедики, летіть.
Благословляю ваш політ,
Хай береже вас білий світ.

***
Антоніна Грицаюк «Лебідка»

Летіла лебідка крильцями махала,
Що летить в останнє того і не знала,
Десь стрілець узявся та вистрілив в груди,
Де та злість у серці, схаменіться люди.
Падала до долу, жалісно кричала,
Від страшного крику, аж луна лунала,
В кублі лебедята, її любі діти,
Як же їм на світі без матусі жити.
А позаду лебідь закричав щосили,
За що розкажіть, ви кохання вбили,
Високо у небі склав він свої крила,
Та любов батьківська його зупинила.
Внизу лебедята – плід того кохання,
Це їхня надія, їхні сподівання,
Прощавай лебідко, навік прощавай,
Про моє кохання завжди пам’ятай.
А я буду жити, берегти наш плід,
Хоч без тебе люба, чорний – білий світ.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Дитячі вірші

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *