УКРАЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З НАС!!!
Не крадіть, Не смітіть, Не давайте хабарів і не беріть, Не руйнуйте, а будуйте! А БУТИ УКРАЇНЦЕМ – ЦЕ ГОРДІСТЬ!!!
Вірші про майдан
О! Скільки люду… Весь Майдан вирує,
Людським емоціям – ні краю, ні кінця.
Народ піднявся, силу й правду чує,
Немає лиш гвинтівки й топірця.
Він ще по-людськи правди вимагає,
По доброму, без кровопролиття.
Бо добре жити кожен право має
І йти щасливо в світле майбуття.
Народ почути треба й поважати,
І поступати так, як він велить.
Щоб потім ні за чим не жалкувати,
Відчути серцем історичну мить.
Щоб зберегти людей і Україну,
І повести до світлої мети.
А не вести усіх нас до загину,
З народом завжди треба в ногу йти.
***
Кров”ю рясно скроплена країна,
Згарищем в столиці став Майдан.
Рветься серце від жалю за сина,
Що загинув в боротьбі за правду там.
Маріїнський парк стоїть в зажурі…
Всюди барикади, дим, вогонь.
Наші хлопці гинуть там, на мурі,
Сиротять синів своїх і донь.
Вічна пам”ять павшим за СВОБОДУ!
Наш уклін від сліз солений до землі!
Ви-сини-герої із народу
За Вкраїну склали голови свої.
Із протестом вийшли навіть діти,
Наші чоловіки і брати,
Бо докермувалися бандити,
Довели до ручки іроди!
Безліч там запроданців у Раді
І керміє Україною-ТИРАН!
Кожен з них причетний є до зради,
А країна стогне вже від ран!!!
Курс безглуздий в кожній галузі відчутний,
Україною занепад повний йде!
Розпач в душах у населення присутній:
“Влада просто геноцид такий веде!”
МИ ТЕРПЛЯЧА НАЦІЯ, СПОКІЙНА,
АЛЕ Є МЕЖА ВСЬОМУ! І БУДЕ КРАЙ!!!
І ТОМУ, ХТО ГНОБИТЬ НАС ПОСТІЙНО
ПЕКЛОМ МАТІНКА-ВКРАЇНА СТАНЕ ХАЙ!!!!
© Ірина Тарнавська
***
Ми прагнули в країні змін,
Та влада почала чинити опір,
І не бажала йти до перемін.
В серцях у кожного ще жевріла надія,
Ми європейці – нам в Європу шлях!
Та влада вирішила, що майбутнє це – Росія,
І розпочався в Україні жах!
Протести починались дуже мирно,
Студенти вийшли на майдан,
Вони стояли на своїм настирно,
Казали – досить з нас кайдан!
Чи думали ці хлопці та дівчата,
Що їх чекає кров, насильство,жах,
Вони вже далі не могли мовчати,
А будували до Європи шлях.
Їх плани й мрії захотіли зруйнувати,
Нахабно і підступно, з-за спини,
“Беркут” отримав наказ – розігнати,
І втілились в реальність всі кошмарні сни.
Пролилась кров – кричали постраждалі,
Та “Беркут” бив усіх – старих, малих,
І ми сказали – досить, так не можна жити далі,
Ми натерпілись бід вже немалих.
І тут народ повстав, неначе по команді,
Всі на майдан! Усі до боротьби!
Щоби протистоять оцій донецькій банді,
І показати, ми – народ, а не раби!
Вірш про боротьбу України за краще майбутнє
Боротьба. Сором з душ утікає.
Так, що аж небо палає.
Закривають людям на правду очі.
Щоб не знали, що у Києві щоночі
Затикають правді рота,
Закривають до столиці ворота.
Отямтеся ж, земляки!
Нашу країну будували діди.
Вогняна тепер, Україна має цвісти.
І не потерпить вона кривавої війни!
Постріли зброї. У столиці пекло.
Поміж братами боротьба запекла.
Безрука влада країну руйнує.
Люд на майдані барикади будує…
Отямтеся ж, земляки!
Україна-для наших дітей НАВІКИ.
Ліля Павлова
24.07.2014р. Мої відчуття при відвідування майдану, інститутської. Відчуття болю, дущевної туги.
Небесній сотні від мого материнського серця
Тут гартувалась Нації сталь.
Тут пісню тужливу тужить вітер-скрипаль.
Тут цвіт молоденький листом упав.
Тут смерті танок ворог підлий гуляв.
Тут біль України, тут біль матерів.
Тут стяг жовто-синій у вогні тріпотів.
Тут Ангели Божі, з мечами в борні,
Під ноги борцям клали крила свої.
А потім до неба взяли й понесли..
І звйвими були вже деревяні щити.
Веселкою райською засвітились вогні…
Україно-матусю, це ж синочки Твої.
Журавлем прокурличуть, вітерцем промайнуть,
Вони не померли – герої не мруть!
Поклали життя на жертовний вівтар,
Щоб ворог пекельний землі не топтав!
Їхня жертва безмірна, їхня жертва свята,
Хай їм пухом буде українська земля!
Наталія Дрозд