Вірші про рибок для дітей

Вірші про рибок для дітей (дошкільнят) на українській мові зібрані в цій статті.

Дитячі вірші про рибу

В морі риба-камбала
Не велика, не мала.
Дуже схожа на млинець,
Хто спіймає – молодець.

***

У лусці мої боки –
Вони холодні та слизькі.
Плавать можу досхочу,
Та усе життя мовчу.

Вірші про рибу

Не сумує синє море,
Бо живе там рибка-клоун,
Невеличка та стрімка,
Як циркачка, вигляда.
***

ЧОМУ РИБКИ МОВЧАЗНІ?
Рижий котик м”явкає,
Чорний песик гавкає.
Розкажи, прошу, мені,
Чому рибки мовчазні? –
Іра так питала брата,
Бо не було вдома тата.
Брат відразу розсміявся:
– Я коли в ставку купався,
Під водою теж мовчав,
Бо у рот води набрав.
Сама спробуй говорити,
Під водою рот розкрити.”
Іра згодилась:”Авжеж!”
І на це сказала теж:
„Це тому, мовчать мабуть,
Що вони в воді живуть!”
Мирослав Вересюк

***

«Риби» Леонід Полтава

Є різні риби у воді: товсті, тоненькі і худі,
дрібненькі риби-малюки, а є й великі – от такі!
Є войовничі – із мечами,
є з довжелезними хвостами,
є рибки срібні й золоті,
є дуже мудрі, є й пусті…
Живуть вони в річках і в морі,
і все беруться до розмов,
але ніколи не говорять,
немов своїх не знають мов.
Набравши в ротики води, вони мовчать.
Мовчать завжди: в воді не можна говорити,
тож риби мовчки мусять жити..

***

Грицько Бойко «Сом»

Не сидиться хлопцю вдома —
Він зловити хоче сома.
Ранком з вудкою в руці
Наш рибалка на ріці.
Вибрав затишну місцину,
Сів на плетену корзину,
Швидко вудку розмотав
І рибалити почав.
Ось разок, іще разок —
Колихнувся поплавок.
Насторожився рибак,
Усміхнувся:
— Так-так-так!
Може, сом у цю хвилину
Підійшов і чуха спину?
А чи, може, соменята
Черв’ячка схотіли зняти?..—
Враз — не стало поплавка,
Вудку смикає рука.
Хлопець знизує плечима,
Хлопець блимає очима:
То не сом, не соменя —
То зелене жабеня!

***

Катерина Дишкант «Сом»

Сом заснув на самоті
На самісінькому дні.
І в своїх солодких снах
Сом літає наче птах.

***

Вадим Крищенко «Вранці»

Ми з Івасем вудкарі,
Хоч і невеличкі.
Встали вранці на зорі
І гайда до річки.
Тут замовкни —
Сядь чи ляж
І не кліпай оком.
Клюнуло…
— У мене лящ. А у тебе?
— Окунь.—
Потім ще тягнули, ще…
Аж втомились руки.
Причаївшись під кущем,
Все чекали щуки.
Але щука не взяла —
Іншим разом зловим…
Ми вертались до села
Із важким уловом.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *