Вірші про шкільне життя

Вірші про шкільне життя, про шкільні роки зібрані в цій статті.

Вірші про шкільне життя

«Малий школярик» Марійка Підгірянка

Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки — і до школи!
А в тій книжці малюночки,
А в тій книжці співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка цікава.
Бо та книжечка — рідненька,
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає…

***

Надія Кир’ян «МИКОЛКА-ПЕРШОКЛАСНИК»

Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще стільця, стола, і парту,
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило —
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку:
«Чи усе поклав у сумку?»

***

Петренко Микола «ПОГАНА ПРИКМЕТА»

Що не ранок — вздовж воріт
Ходить-бродить чорний кіт.
Ходить, в шпарку зазира:
В школу Стахові пора!

Визирає в шпарку й Стах —
І хапає серце страх:
Чорний кіт — це на біду,
Я до школи не піду!..

***

Наталя Забіла «Андрійко-школярик»

Андрійко наш уже школярик:
іде з портфеликом в руці,
а в ньому зошити й букварик,
пенал, і пера, й олівці.
Андрійко добре вчить уроки,
бо хоче вміти й знати все.
Додому йде веселим кроком
і п’ять у зошиті несе!

***

Школа

Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та — лиш дзвоник задзвенить —
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.
Д. Павличко
***

Світлана ДІДУХ-РОМАНЕНКО
«Шкільні предмети»

Вчитель математики запитав у Люди:
«П’ять рублів і сім рублів скільки, Людо, буде?»
Дівчина не думала, не змигнула оком:
«Пачечка сухариків і півлітра соку!»

Фізкульт-Ура! Фізкульт-Ура!
Для мене це весела гра.
Ніхто мене переміг,
Не обігнав ні разу.
Бо я найперша серед всіх
по вибіганню з класу!

English Вова ніхт ферштейн,
«Двійки» знову й знову.
За чотири роки вивчив
Тільки I don’t know.

Так завзято малювала
Я на Малюванні.
Що тепер мене від фарби
Відмивають в ванні.

Етика та етикет — найчемніший то предмет.
Навіть у тяжкий момент треба чемним бути.
Вовочка з-за парти встав, Вова вчительку спитав:
«Перепрошую, дозвольте мені вірш забути?»

Я на Праці так старалася,
Що украй запрацювалася
І пришила вишивання
До свого шкільного вбрання.

Я на Музиці вивчаю
До-мінор і соль-фа-септ,
Але вдома я співаю:
«Мамо, можна в Інтернееееет?»

На Природі задавали вивчити про зорі,
Вчителька до дошки викликала Зою.
«Я не вивчила й не знаю, як я це зроблю.
Зорі ж видно лиш вночі, а вночі — я сплю!»

Я люблю Літературу,
Я начитана особа,
та шкода, що на уроках
не читають про Спандж Боба.

Мову ревно і старанно треба вчити, Васю,
Ти ж від сорому учора не знаходив місця,
Коли реготали всі, прочитавши в класі
«СвЕта, я тебе лУблУ!» у твоїй записці.

Учать на Історії роки і території,
Визначні події, битви, про людей відомих.
А як я згубив мобілку, і дізнались вдома —
Ото була вже битва, ото була історія!
Гуморески про шкільне життя Павла Глазового можна також використати для підвищення настрою.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Дитячі вірші

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *