Вірші про Україну Ліни Костенко

ліна костенко Вірші

Вірші Ліни Костенко про Україну – показують любов поетеси до України, до Києва.

Вірші Ліни Костенко про Україну

Усе моє, все зветься Україна.

… Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори…

Вірш про Київ Лини Костенко

“Я виросла у Київській Венеції…”

Я  виросла  у  Київській  Венеції.
Цвіли  у  нас  під  вікнами  акації.
А  повінь  прибувала  по  інерції
і  заливала  всі  комунікації.
Гойдалися  причали  і  привози.
Світилися  кіоски,  мов  кістики.
А  повінь  заливала  верболози
по  саме  небо  і  по  самі  котики.
О,  як  було  нам  весело,  як  весело!
Жили  ми  на  горищах  і  терасах.
Усе  махало  крилами  і  веслами,
і  кози  скубли  сіно  на  баркасах.
І  на  човнах,  залитими  кварталами,
коли  ми  поверталися  зі  школи,
дзвеніли  сміхом,  сонцем  і  гітарами
балкончиків  причалені  гондоли.
І  слухав  місяць  золотистим  вухом
страшні  легенди  про  князів  і  ханів.
І  пропливав  старий  рибалка  Трухан.
Труханів  острів…  острів  Тугорханів…
А  потім  бомби  влучили  у  спокій.
Чорніли  крокв  обвуглені  трапеції.
А  потім  повінь  позмивала  попіл
моєї  дерев’яної  Венеції.

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Віталій

    Дуже гарно,вдумливо

    Відповіcти