Внутрішньо та зовнішньополітична діяльність князя Олега ЗНО

Новгородський правитель Олег у 882 р. прийшов з військом до Києва, вбив Аскольда й почав правити, відбулося об’єднання південних і північних руських земель.

Діяльність князя Олега:

  • створення в державі опорних пунктів київської влади, визначення порядку стягнення данини;
  • приєднання значної кількості земель (деревлян, сіверян, кривичів, радимичів, словенів), у тому числі й не­слов’янських (весь, меря, чудь);
  • правління від імені малолітнього Ігоря, сина Рюрика, утвердження у Київській державі династії Рюри- ковичів;
  • угода з варягами, залучення протягом тривалого часу до походів варязьких загонів;
  • організація опору угорським племенам, які пройшли неподалік Києва;
  • здійснення кількох походів на узбережжя Каспійського моря проти Арабського халіфату;
  • два походи на Візантію 907 і 911 рр., укладення вигідних договорів з цією наймогутнішою державою того часу, міжнародне визнання Київської Русі.

Значення та наслідки діяльності князя Олега:

  • об’єднання Південної та Північної Русі, що стало основою для потужної Київської держави;
  • централізація Русі, перетворення Києва на визнаний серед східних слов’ян центр держави;
  • зміцнення військової могутності Київської держави, активізація її зовнішньополітичної діяльності.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *