Всеволод Нестайко: цитати

Всеволод Нестайко цитати, вислови, афоризми відомого українського дитячого письменника Ви дізнаєтеся в цій статті. Цитати Нестайка про дружбу, життя, добро, кохання, природу.

Всеволод Нестайко: цитати

«Ось дивно: якщо ти зробиш людині добро, вона стає тобі приємною».

«Тільки оптимісти зможуть будувати вільну незалежну державу».

«Взагалі, я вважаю, що дитяча дружба — це щастя. Якщо це вірна дружба, вона зберігається на все життя…»

«Молоді можуть померти, а старі повинні померти»

«Хвала, почута від ворога. Найвища хвала »

«І як це злодії живуть на світі? По-моєму не життя, а мука пекельна! Весь час ховатися, чекати, що тебе от-от схоплять, весь час думати про свій злочин, ні хвилини спокійної не маючи. Бідні лиходії! Нещасні люди! »

«Всі діти в чомусь здібні, талановиті, вони дуже різні і чимось дуже цікаві. Але, як на мене, є недолюблені, ті, яким недодали уваги в дитинстві. Саме від дорослих залежить, кого вони виростять і чи будуть їхні діти успішними і щасливими».

«Неволя — це найстрашніше, що може бути в світі — коли йдеш ти з мамою по вулиці, тримаєшся, а будь-який фашист може штовхнути твою маму, образити, і ти нічого не можеш вдіяти. У 1941-му році мені було 11 років, і з того часу я став дорослим, напевно. Дитинства у мене вже не було».

«Я вірю в добро… Вірю в людську гідність… Вірю в те, що все-таки в душі кожного існує Господь Бог, і в кожного він свій… Вірю в єдиного Господа… І він не стільки на іконах і в церквах, скільки в душах людських. Розумієте, у кожного, якщо він чесний, порядний, добрий і чуйний, то у кожного, так би мовити, свій Господь».

«Я пишаюся, що не вийшов із дитинства, що зберіг дитячу душу. Це підтримує мене в нашому жорстокому світі і дає сили творити.»

«Я не люблю сумувати! Бог мені дав гумор, і я тримаюся за цей гумор, тримаюся за доброту і милосердя, які успадкував від своєї священицької родини»

«Небо — така штука, що дивитися на нього можна годинами»

«Вона (дружина, — ред.) — моя муза. Як зараз пам’ятаю, хоч і 55 років минуло, гуляємо ми по Хрещатику і слухаємо солов’їв до п’ятої ранку. Вони і зараз мені співають. Хоча я і сивий»

«Радiсть, не подiлена з другом, — це не радiсть, навiть не пiврадостi, а якась поганська четвертушка, мiзерiя якась».

Як добре живеться на свiтi, коли знайдено вихiд iз безвихiдного становища!

Коли вам в очі кажуть, що ви талант, і переконують у цьому, дуже важко сперечатися.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *