«Я (Романтика)» характеристика героїв

я романтика

Персонажі «Я (Романтика)» символізують різні боки свідомості головного героя. Цитати до образів новели Хвильового наведені в наступній статті.

Характеристика героїв новели «Я (Романтика)»

«Я (Романтика)» характеристика головного героя 

  • Перша сторона: безіменний чекіст, революціонер, голова «чорного трибуналу», фанатик з роздвоєною душею, підміна справжніх істин фальшивими, повсякчас готовий до злочину, вміє заглушити голос своєї совісті, брутальний, цинічний, жорстокий.
  • Друга сторона: романтик, здатний любити, мрійливий, поважає минуле, обожнює матір, розуміє Андрюшу, намагається врятувати людину в собі («чекіст, але… і людина»).

«Я (Романтика)» характеристика Доктора Тагабата і Дегенерата

Доктор Тагабат і дегенерат ― персоніфікація чорної диявольської сили зла, темної частини душі кожного.

Доктор Тагабат: «вірний пес революції»; злий геній, садист; розумна, освічена, жорстока та цинічна людина; «доктор із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця».
Дегенерат: «палач із гільйотини»; «незмінний вартовий»; має кримінальне минуле; тупий, жорстокий, має тваринну вдачу; «низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс», «трохи безумні очі», «нагадує каторжника».

«Я (Романтика)» характеристика Андрюші

Андрюша: комунар, який став таким проти своєї волі, юний, м’якосердний, вміє співчувати. Андрюша, єдиний персонаж новели з конкретним ім’ям (окрім Марії), своїм несприйняттям насильства й навіть формою імені викликає асоціації з Альошею Карамазовим (Федір Достоєвський «Брати Карамазови») і має міфологізоване єство, наближене до Марії-матері. З другого боку, Андрюша ― брат — близнюк героя, його відлуння, дзеркальне відображення того людяного, що надалі жевріє в ньому.

«Я (Романтика)» характеристика матері

Мати-Марія, втілення християнського людинолюбства й доброти, ― інша, світла частина свідомості героя, який намагається безуспішно протистояти злу. Мати: ще «один кінець душі» головного героя; втілення всеохоплюючої доброти й милосердя Богоматері; «наївність, тиха жура і добрість безмежна»; «мій неможливий біль».

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *