«Ярослав Мудрий» Олександр Олесь

«Ярослав Мудрий» Олександр Олесь 

Після ката Святополка,
Що замучив трьох братів,
Брат четвертий на престола,
Ярослав розумний сів.

Святополком Окаянним
Все зруйновано було.
Бідувало бідне місто,
Бідувало і село.

І усю свою увагу
Ярослав зверкув на лад.
І небавом Україна
Зацвіла, як пишний сад.

І небавом знову люди
Багатіти почали,
І Дніпром човни чужинців
Знову в Київ поплили.

Греки, німці, італійці,
Чехи, угри — всі ішли,
Купували, продавали
І у Києві жили.

Так живий, шумливий Київ
Царгородом другим став.
Як про друга, як про сина,
Дбав про його Ярослав.

Оточив його валами,
Ровом, мурами обвів,
Укріпив його, оздобив
І препишний двір завів.

До палат ішли невпинно
Чужоземні посланці.
Князь сидів на пишнім троні
З грізним берлом у руці.

І, допущені до князя,
Низько кланялись посли
І до наг дари складали,
Що з чужини принесли.

В час бенкету на бандурах,
Гуслях, різних сопілках
Грали весело музики,
Вина пінились в чарках.

Співаки пісні співали,
Скоморохи, штукарі,
Розважаючи чужинців,
Метушились у дворі.

Після ситого обіду
Всі виходили з палат
Подивитись на верблюдів,
На муштрованих звірят.

І в Європі честю мали
Королі, князі, царі
Поріднитись з Ярославом,
Побувати у дворі.

Але мудрість Ярослава
Вся була в його ділах,
У державнім будівництві,
Владі, устрою, в судах.

Щоб не нищити народу
І народного майна,
Не хотів він воювати,
Не тягла його війна.

Він прогнів лише поляків,
І, щоб ворог тихшим став,
Він твердиню понад Сяном —
Ярослав свій збудував.

Та ходив на печенігів
І черкесів під Кавказ,
Що на нашу Україну
Нападали раз у раз.

Та з Редедею касозьким
Ярославів брат Мстислав
Бивсь хоробро в поєдинку
І Редедю подолав.

Наш співець Боян великий,
Найславніший із співців,
Сплів йому вінок безсмертний,
Із пісень безсмертних сплів.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Пролетіли дні короткі…
Перед смертю Ярослав
Всіх своїх синів покликав
І з любов’ю проказав:

“Вас я, діти, покидаю,
Йду я в ліпшу сторону,
Але, діти, пам’ятайте
Мою заповідь одну:

Не сваріться, жийте в згоді:
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.

Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Подастеся у світи.

Ви розгубите ту землю,
Що придбали вам батьки,
А тинятиметесь всюди,
Як вигнанці й жебраки”.

Та недовго пам’ятали
Діти мудрий заповіт,
А нащадки Ярослава
Осміяли на весь світ…

«Ярослав Мудрий» Олександр Олесь аналіз

Тема: розповідь про період правління князя Ярослава, його піклування про свій народ та батьківщину.

Ідея: уславлення мудрості, патріотизму, широти поглядів Ярослава та його праці заради добробуту України.

Фрагмент збірки «Княжа Україна» «Ярослав Мудрий» оповідає про прихід князя Ярослава до влади та добу його правління, яка характеризується розквітом України, а саме — розвитком торгівлі, встановленням дипломатичних відносин з іншими державами, початком будівництва. Це був славетний період розвитку України. На жаль, після смерті Ярослава його сини не змогли гідно продовжити справу батька.

Хто такий Ярослав Мудрий

Коли Ярослав став князем у Києві, то задумав зібрати воєдино решту земель. Та на сході країни князював ще його останній брат, Мстислав. Це був князь хоробрий і раз у раз ставав до бою з ворогами країни.

Не дивно, що коли Мстислав зійшовся з Ярославом коло Чернігова, то Мстиславове військо розбило сили Ярослава, і він кинувся тікати. Але Мстислав шанував старшого брата. Тому наздогнав його і сказав: «Брате, ти старший! Вертайся до Києва і князюй собі над усією правобічною країною, а я буду князем лівобіч Дніпра!»

Ярослав згодився на це і відтоді брати жили в згоді. По смерті Мстислава став Ярослав єдиним князем усіх земель. Своїми мудрими розпорядженнями і законами Ярослав зміцнив державу так, що сусідні держави дбали про його приязнь, поєднавшись із його родом. І за своє князювання дістав Ярослав імення «Мудрий».

«Ярослав Мудрий» Олександр Олесь аналіз Ви можете доповнити через форму коментарів.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *