«Євгеній Онєгін» цитатна характеристика Ленського

євгеній онєгін пушкін

Цитати до образу Ленського з роману Пушкіна «Євгеній Онєгін» наведені в цій статті.

«Євгеній Онєгін» цитатна характеристика Ленського

Вперше Володимир Ленський з’являється на сторінках роману, коли повертається з Німеччини, де він навчався в престижному Ґеттінґенському університеті. Він дуже гарний собою:

«С душою прямо геттингенской,
Красавец, в полном цвете лет,
Поклонник Канта и поэт».

«Дух пылкий и довольно странный,
Всегда восторженную речь
И кудри черные до плеч».

Бажаний наречений:

«Богат, хорош собою, Ленской
Везде был принят как жених;
Таков обычай деревенской;
Все дочек прочили своих
За полурусского соседа;
Взойдет ли он, тотчас беседа
Заводит слово стороной
О скуке жизни холостой»…

Приїхавши в село, Ленський знайомиться з новим сусідом Євгенієм Онєгіним, вводить його в будинок Ларіних, представляє йому свою наречену Ольгу та її молодшу сестру Тетяну.

Ленський пише вірші, але пише як-то «темно і мляво». Сам юний поет, незважаючи на освіту, неабияку зовнішність був простий і милий, навіть у чомусь наївний.

Романтизмом пронизані і почуття Ленського до Ольги Ларіної. Він бачить в ній тільки поетичні риси, хоча Ольга — звичайна сільська дівчина. Свої відносини з нею він будує по сентиментальній західній моделі. Вони разом читають романи і грають у шахи.

Захоплений юний романтик, він зовсім не розбирається в житті, дійсність йому заміняє сліпа віра в свої ідеали: самовіддану дружбу, велику вічну любов:

«Он верил, что друзья готовы
За честь его приять оковы,
И что не дрогнет их рука
Разбить сосуд клеветника;
Что есть избранные судьбами,
Людей священные друзья»…
«…Он пел любовь, любви послушный,
И песнь его была ясна,
Как мысли девы простодушной,
Как сон младенца, как луна
В пустынях неба безмятежных,
Богиня тайн и вздохов нежных».

Ленський безрозсудний і палкий, чистий душею, він сповнений «волелюбних» надій. Проте цим надіям не судилося збутися. За два тижні до весілля Володимир приревнував Ольгу до Онєгіна і викликав того на дуель. На дуелі Ленський гине.

Пушкін описав і можливу подальшу долю Ленського, якби той не загинув на дуелі, долю звичайного поміщика, простого пересічного громадянина:

«Прошли бы юношества лета:
В нем пыл души бы охладел.
Во многом он бы изменился,
Расстался б с музами, женился,
В деревне, счастлив и рогат,
Носил бы стеганый халат;
Узнал бы жизнь на самом деле,

Подагру б в сорок лет имел,
Пил, ел, скучал, толстел, хирел,
И наконец в своей постеле
Скончался б посреди детей,
Плаксивых баб и лекарей».

В особі Ленського Пушкін дає художнє відображення дуже поширеного в ту епоху типу захопленого юного романтика. Він талановитий поет-лірик, переконання його найблагородніші, самі передові — мрії про свободу народу, але, на жаль автора і читачів, їм не судилося збутися.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *