Заболоцький хронологічна таблиця
1903, 24 квітня -Микола Заболоцький народився в м. Казані в сім’ї агронома.
1913-1920 – навчання в Уржумському реальному училищі, перші вірші та поеми «Уржуміада».
1920 – вступ на історико-філологічний факультет Московського університету, але провчився там всього семестр.
1921-1925 – переїзд до Ленінграда. Навчання в педагогічному інституті імені Герцена на відділенні мови і літератури.
1925-1927 – участь у літературній угрупованні «Об’єднання єдино реалістичного мистецтва». Публікація оповідань для дітей в журналі «Їжак».
1926 – призов до армії. Поет служить в Ленінграді. У полку входить до редколегії стінгазети.
1927 – Заболоцький успішно складає іспити на звання командира взводу. Звільнений у запас. Повертається до Москви.
1929 – публікація першої книги віршів «Стовпці». Викриття світу обивателів і міщан. Робота над поемою «Торжество землеробства».
1930 – одруження на випускниці Петербурзького педагогічного інституту Катерині Василівні Кликовій. У цьому шлюбі народилося двоє дітей.
1930- 1937 – створення поеми «Божевільний вовк». Публікація віршів: «Тьмяніють знаки Зодіаку …» (1933), «Прощання» (1934), «Горійська симфонія», «Північ» (1936), сценарію «Барон Мюнхгаузен» (1936). Робота над перекладами грузинських поетів, перекладення «Слова о полку Ігоревім» на мову сучасної поезії.
1938-1944 – арешт і заслання на Далекий Схід. Робота над поемою «Облога Козельська».
1944 – звільнення. Микола Заболоцький відправляється на проживання в Караганду разом з сім’єю.
1946 – поет реабілітований і отримує право проживати в столиці. Публікація «Слова о полку Ігоревім», вірші «Творці доріг».
1948-1957 – робота над перекладом поеми Ш. Руставелі «Витязь у тигровій шкурі». Випуск у світ останньої книги «Вірші». Робота над історичною поемою «Рубрук в Монголії». Поетичний заповіт – вірш «Не дозволяй душі лінуватися …»
1959 – Микола Заболоцький помирає в Москві.
