«Заворожили ворони світанок…» Ліни Костенко

Вірш «Заворожили ворони світанок…» Ліни Костенко має настрій очікування.

«Заворожили ворони світанок…» Ліна Костенко

Заворожили в?орони світанок —
не сходить сонце — тільки кар та кар.
Розбившися грудьми об полустанок,
в траві лежить березовий Ікар.

Пливе перон за сизими шибками.
Туман… Шлагбаум… Тиша… Переїзд…
Дерева, як закидані шапками,
стоять у гронах ще порожніх гнізд.

Пройти уранці вулицями тиші.
Знайти готелик. Скинути пальто.
І де я, хто я, — полустанків тисячі, —
хоч день, хоч два не знатиме ніхто.

І тільки шум далекого прибою —
дерева, люди, вулиці, мости…
Валізу віршів привезти з собою
з цього притулку тиші й самоти.

Героїня відчуває умиротворення від знаходження в “цьому притулку тиші й самоти”. Маленький полустанок приваблює своєю тимчасовістю в її житті, невизначеністю образу, що балансує на межі смислів “мікросвіт – великий світ”; “місто – село”, “на видноті – у невідомості”, “стихія людського океану – рятівна гавань”. Героїня мріє лише відпочити “на хвилинку”, побути наодинці з собою: “Пройти уранці вулицями тиші./ Знайти готелик. Скинути пальто./ І де я, хто я, – полустанків тисячі, – / хоч день, хоч два не знатиме ніхто”.

Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.

Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша «Заворожили ворони світанок…» Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *