«Земля» Кобилянська жіночі образи

 «Земля» Ольга Кобилянська жіночі образи

Повість «Земля» Ольга Кобилянська присвятила своєму батькові Юліанові Кобилянському.

Жіночі образи у повісті «Земля» виписані рукою справжнього майстра. Героїні твору різні, хоча й виросли в одному селі, в однакових соціальних умовах. Особливо яскраво різниця в характерах простежується в образах Анни і Рахіри.

Анна и Рахіра народилися й виросли в бідних сім’ях, однолітки з різних причин не приймали їх у свої товариство, хлопці не сприймали їх обох за своїх майбутніх дружин. Але ці дівчата абсолютно протилежні і за характерами, і за зовнішнім виглядом, і за світосприйняттям. В очах однієї — сум і сльози, на устах у другої — постійні прокльони; одна є втіленням добра, жіночності, а друга — це образ жінки-спокусниці, яка штовхає свого чоловіка на злочин і разом із ним опиняється за межами добра.

 «Земля» Кобилянська характеристика Анна

Анна жила з матір’ю і старшим братом, які постійно принижували її, відбирали зароблені гроші, навіть піднімали руку на дівчину. Пані, у якої служила Анна, жаліла свою працьовиту робітницю й віддавала їй свої речі. Анна намагалася ходити чепурно, завжди була охайно й красиво зачесана. Дівчина могла покладатися тільки на себе, а тому завжди шукала заробіток, Вона прагнула простого жіночого щастя і відповіла взаємністю на почуття Михайла Федорчука. Від природи Анна відзначається стриманістю, лагідністю, добрим ставленням до людей. Вона боялася Саву, коли той почав переслідувати її, намагалася уникати молодшого брата Михайла, але після смерті коханого сама нападала на вбивцю, привселюдно звинувачувала його і братовбивця тікав від дівчини, ховався від неї, ненавидів і боявся слабку вагітну жінку.

 «Земля» Кобилянська характеристика Рахіри

Зовсім іншими фарбами виписує письменниця образ Рахіри. Її мати — рідна сестра Марійки Фелорчук, а батько — вихідець із циганської родини. Сім’я Рахі-рн жила бідно, але батьки й не намагалися поліпшити своє життя. Рахіра виросла нахабною, ‘злодійкуватою, безсоромною й цинічною. Немита, нечесана, вона чіплялася до хлопців, азе вони тільки сміялися з неї. Жоден не тільки не залицявся до дівчини, але навіть танцювати з нею ніхто не хотів. І тільки Сама Федорчук зійшовся зі своєю двоюрідною сестрою, дослухався до її порад, а Рахіра хитро використала його найгірші риси характеру. Хлопець почав пити горілку, виносив із лому для коханки речі, не слухав ні порад матері, ні погроз батька, не звертав уваги на людський поголос. Рахіра відверто насміхалася з рідної тітки, підбурювала Саву знущатися з Анни, а заради землі вона намовила свої її коханця вбити брата Михайла.

Рахіра вийшла заміж за Саву, але так і не стала щасливою, адже обоє вони не знали спокою. Циганка «вимила з нього душевну благородність до останньої краплі», а Сава корився її «невидимій, залізній силі, хоч і не знав, що се таке».

У повісті «Земля» О. Кобилянська предметом дослідження вибрала не зовнішні факти й події, а внутрішній світ героїв. Особливо яскравими у творі, на мою думку, є образи Анни й Рахіри, які побудовані на контрастних рисах характерів цих дівчат. Уміння тонко проникати у внутрішній світ героїв свідчить не тільки про майстерність письменниці, але й про її тонку душевну організацію.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *