«Звіробій» скорочено

Фенімор Купер  «Звіробій» скорочено  ви можете прочитати за 10 хвилин.

«Звіробій» скорочено читати

«Звіробій» — один із романів Купера, де зображено початок колонізації Північної Америки. Цей твір розповідає про юнацькі роки славнозвісного розвідника й мисливця Натаніеля Бампо та його друга, мудрого й відважного індіянця Чингачгука.

Головні герої «Звіробій»

  • Звіробій (Натаніель Бампо) — молодий мисливець, що вперше вступив на стежку війни. За неабияку майстерність у стрільбі дістав від свого ворога (гурона) прізвисько Соколине Око. У «Звіробої» Натаніель разом із своїм другом Чнигачгуком та Гаррі Непосидою допомагає сім’ї Томаса Гаттера вижити під час нападу на них гуронів.
  • Чингачгук (Великий Змій) — молодий вождь зникаючого племені могікан. Головною його метою у романі є визволення з полону ворожого племені свою кохану Уа-та-Уа. З розвитком подій разом із другом стає на захист Т. Гаттера та його дочок.
  • Гаррі Марч — мисливець, за свою вдачу отримав прізвисько Непосида. Разом зі Звіробоєм приходить на Мерехтливе Свічадо, з метою погостювати у Гаттера. Закоханий у його старшу дочку, Джудіт.
  • Томас Гаттер (Плавучий Том, Хохуля) — колонізатор, що оселився на ще не освоєній території разом із сім’єю. В подіях роману беруть участь старша дочка Джудіт і молодша — Гетті. Також згадується про їх матір.
  • Джудіт Гаттер — одна із доньок Плавучого Тома, надзвичайно вродлива та легковажна, але разом з тим смілива та цілеспрямована дівчина. За свою вдачу та надзвичайну красу серед індіанців, більш відома як Дика Троянда.
  • Гетті Гаттер — молодша дочка Т. Гаттера. Простодушна наївна й довірлива, тому гарнізонні офіцери прозвали її «компас на нас». Через слабоумство користувалася шаною серед червоношкірих, оскільки вони вважали зло радше оселиться у здорову людину, а ніж у того, кого обділили розумом.
  • Уа-та-Уа (Тихше, о тихше) — індіанка, закохана у Чингачгука, який намагається визволити її з полону, представниця роду делаварів.

1744 рік. Двоє подорожніх пробираються крізь хащі північно-американського лісу. Один — високий красень, силач, жвавий, веселий і говіркий чоловік, інший на перший погляд програє своєму приятелеві. Але, уважніше придивившись до нього, можна зробити безліч відкриттів. М’язи на його стрункому молодому тілі свідчать не про природну силу, а про ту, що є результатом виснажливої ​​праці над собою. Його гнучке тіло спритне і слухняне. А його обличчя має ту неканонічну красу, якій не страшні хвороби, негаразди, час. Воно виражає чарівність, простосердечнысть, безумовну правдивість, але разом з тим твердість характеру, сміливість і мужність.

Ім’я першого Гаррі Марч, за нестримний норов, спрагу пригод і небажання довго затримуватися на одному місці його прозвали Непосидою. Ім’я другого — Натаніель (Натті) Бампо. За видатні досягнення в полюванні його звуть Звіробоєм. Незважаючи на те що Натті вбив вже чимало тварин, його стріла ще не знає крові людини. Та й звірів він вбиває тільки в разі потреби, ніколи не забираючи у природи зайве. Так, Бампо докоряє Непосиді, коли той, на щастя, невдало намагається вполювати благородного оленя. Непосида не потребував їжі, рогів або шкури тварини, постріл був зроблений просто заради забави, а це неправильно. Випадок з оленем виразно демонструє високу шляхетність Натті Бампо. Так, він Звіробій, але не м’ясник.

Мораль Бампо проста. Так, Непоседа висловлює поширене в ті часи судження про нерівність між людьми. За його словами, на землі є три кольори — білий, чорний і червоний. «Найкращий колір — білий, — стверджує Непосида, — тому біла людина вище всіх». Чорний, на думку лісового філософа, слідує за білим, тому чорношкірим дозволено жити поруч. Але гірше всіх червоний! Це доводить, що червоношкірі — люди тільки наполовину.

Звіробій не поділяє філософію свого попутника. Він висловлює нечувану в цих лісах думку про те, що Бог створив усіх людей однаковими. У кожної раси, представники яких відрізняються один від одного за кольором шкіри, є свої особливості. Те, що вважається нормальним у цивілізованого блідолицього, ніколи не буде сприйнято вільними червоношкірими жителями. І навпаки. Так, для індіанців знімати скальп з воїна — знак честі і поваги, для білого — мерзенний злочин, варварство.

«Я вважаю, що біла людина має поважати білі закони, поки вони не стикаються з іншими більш високими законами, а червона людина зобов’язана виконувати свої індіанські звичаї з таким же застереженням».

Так за розмовою наші герої доходять до озера, де знаходиться Замок Водяного Щура — кінцева точка їх довгої подорожі.

Плавучий будинок Томаса Хаттера був прозваний Замком Водяного Щура кимось із офіцерських дотепників. Назва так прижилася, що баржа, на якій ось уже 15 років плавав по озеру Том зі своїм сімейством, іменувалася виключно Замком. А її господар — Водяною Крисою або Водяним Томом.

Том рано овдовів, залишившись з двома дочками — Джудіт і Гетті. Перша славиться своєю небувалою красою на всі околиці. Ледве Джудіт виповнилося 15 років, як за нею стали натовпами бігати місцеві офіцери. Загальне обожнювання трохи розбалувало дівчину. Вона зарозуміла, владна, примхлива, гостра на язик і живить особливу прихильність до одягу, прикрас і червоних офіцерських мундирів. Однак Джудіт знає собі ціну і нікому не дозволить безчесно скористатися її молодістю і красою. Вона розумна, прониклива і, незважаючи на свою сумнівну славу, високоморально. За всі ці якості місцеві прозвали Джудіт Дикою Трояндою.

Її сестра Хетті — пряма протилежність Джудіт. Розповідаючи про сімейство Хаттер, Непосида зазначає, що Хетті дуже мила дівчина, «якби не було у неї сестри красуні, вона могла б здаватися майже гарненькою». Однак відсутність яскравої сестринської зовнішності — не єдиний недолік Хетті. Всі навколо її вважають недоумкуватою, недалекою, дурепою, за що і придумали прізвиська «Так вказує компас» і Поникла Лілія.

Звіробій справляє гарне враження на Хаттер і його дочок. У нього зав’язуються довірчі відносини з Джудіт, якій набридли красені залицяльники, в тому числі і хвалько Непосида. А лагідній мрійниці Хетті молодий мисливець розповідає про свої інші імена.

За народженням його звуть Натті (Натаніель) Бампо, за чесність делавари (плем’я, в якому Бампо довгий час живе і виховується) прозвали блідолицього Правдивим Язиком, за швидкість — Голубом, за талант мисливця — Висловухом. А коли Натті став багатий і зміг купити власний вігвам, Висловухий перетворився в Звіробоя.

Звіробій і Непосида прийшли в будинок Плавучого Тома не просто так, вони хочуть попередити господаря озера про небезпеку — войовничі індіанські племена вже наступають. Залишатися в вузькому водному перешийку небезпечно, потрібно плисти в інше місце. Непосида і Звіробій викликаються захищати їх під час подорожі. Тим більше що у Звіробоя запланована зустріч з молодим вождем могікан Чингачгуком. Цей благородний дикун прийшов в тутешні краї, щоб звільнити з полону свою наречену Уа-та-Уа (в дослівному перекладі. Чингачгук не відмовить в тому, щоб встати на захист Плавучого будинку і його мешканців.

Західні сонячні промені золотяться на озерні. Іде останній мирний день. Уже вночі нашим героям належить вийти на стежку війни. Відбивши напад невеликої зграї індіанців під час сплаву по воді, Непосида і старий Том вирішуються на авантюру — напасти на індіанське плем’я, що розташувалося неподалік. Вони хочуть отримати гроші, які Колонія щедро платить за скальпи індіанців, причому, скальпи різного зразка (жіночі, дитячі) цінуються більше. Звіробій відмовляється брати участь в цьому цинічному і жорстокому підприємстві. Дочки також умовляють батька «продовжувати торгувати шкурками, а не кров’ю». Але старий Том, підбиваючи Непосиду, невблаганний. Вирішено: вони відправляться за здобиччю, а Звіробій якраз догляне за дівчатками.

Обставини складаються не найкращим чином — Непосида і старий Гаттер виявляються в полоні. На щастя, їх вдається викупити за кілька шахових фігурок, які призводять дикунів в справжнє захоплення. Однак чудесний порятунок не зупиняє авантюрну парочку. Вони безтурботно відправляються на кинуту водну баржу, з якої старий хоче забрати свої скарби. Там Хаттера і Непосиду чекає засідка. На наступний ранок дочки знайшли вмираючого старого. Він був оскальпований і важко поранений. Томас Гаттер на прізвисько Водяний Щур вмирає в своєму плавучому будинку.

А тим часом Звіробій разом з Чингачгуком рятують з полону Гуам кохану вождя Уа-та-Уа. В ході сутички Звіробій потрапляє в полон, однак за чесність і хоробрість місцеві дозволяють йому залишитися в їх племені і стати чоловіком вдови убитого ним індіанця. Натаніель відмовляється від «привабливої» перспективи стати главою незліченного сімейства. Тепер його чекаєють тортури і страта.

У самий розпал покарання з’являється Хетті Хантер. Білошкіра дівчина, яка анітрохи не боїться войовничих дикунів, трохи їх спантеличує. У цей час надходить англійський військовий загін. Звіробій врятований, а ось Хетті поранена кулею.

Джудіт невтішна — вона поховала батька і сестру, але сподівається знайти близьку людину в особі Звіробоя. Дівчина відкрито пропонує молодому мисливцеві себе в дружини. Але він … відмовляє. Джудіт, безперечно, красива. Ймовірно, красивіше всіх жінок, що йому доводилося зустрічати, проте душевного відгуку її краса не викликає. Любов, переконаний Натаніель, приречена, якщо йде тільки з одного боку.

Звіробій залишає своїх друзів. Під час однієї з сутичок до його численних імен додається ще одне — Соколине око. Так прозвав його підстрелений ним же індіанець. Тепер Натаніель Бампо, він же Правдивий Язик, він же Голуб, він же Висловухий, він же Звіробій, він же Соколине око, вийшов на стежку війни. Його нелегкий і небезпечний шлях по ній тільки починається.

Також Ви можете прочитати роман Купера «Останній з могікан» скорочено, щоб дізнатися про подальші пригоди Соколиного Ока.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: світова література

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *