“140 децибелів тиші” аналіз твору Андрія Бачинського допоможе зрозуміти, який жанр, тема, ідея, головна думка, сюжет та проблематика повісті, що присвячена темі глухонімих підлітків. Ця інформація допоможе скласти літературний паспорт твору.
“140 децибелів тиші” аналіз твору (паспорт)
Автор – Андрій Михайлович Бачинський
Рік написання – 2015 (рік публікації)
Книга “140 децибелів тиші” стала переможцем літературної премії «Книга року ВВС» у номінації «Дитяча книга року ВВС».
Рід літератури – епос
Жанр – повість (соціально-психологічна)
Тема – розповідь про хлопчика, який втратив родину, голос, слух, потрапив в інтернат, про його спроби знайти себе в новому світі, де панує тиша.
Ідея – уславлення сили людського духу і здатності адаптуватися до найскладніших життєвих обставин. Автор показує, як навіть у найтемніші моменти життя, коли здається, що все втрачено, людина може знайти сили жити далі.
Проблеми, порушені у творі: втрата близьких та сирітство, інвалідність, байдужість оточення, булінг і насильство, недбалість соціальних служб, злочинність і моральний вибір.
“140 децибелів тиші” головні герої
Прототипами героїв повісті стали діти з калуських інтернатів.
- Сергій Петрина – головний герой, п’ятикласник, який втрачає родину, голос і слух у результаті автокатастрофи.
- Яринка – шестирічна дівчинка з інтернату, яка стає найближчою подругою Сергія, нагадуючи йому його молодшу сестру.
- Микола Павлович: Завуч і сурдопедагог в інтернаті, який допомагає хлопчику адаптуватися до нового життя.
- Віктор (Вітьок) – старшокласник, який знущається над Сергієм та іншими дітьми у школі-інтернаті.
- Санька-Глухар – лідер кримінальної групи на львівському вокзалі, який використовує дітей для жебрацтва та крадіжок.
Сюжет та композиція твору
Основні елементи композиції сюжету:
У повісті 15 розділів та епілог.
Сергій народився в родині музикантів, і сам грав на фортепіано. Після травми, яку отримав Сергій незадовго до важливого міжнародного конкурсу, його родина вирішує вирушити на море, але вони потрапляють у страшну аварію.
Сергій приходить до тями в лікарні, всі його рідні загинули, а він втратив слух та голос. Хлопець у відчаї.. Його направляють до школи-інтернату для глухих дітей, там йому важко адаптуватися до нового життя без звуків. Він почувається покинутим і чужим, однак поступово вчить мову жестів та пристосовуватися до життя в інтернаті.
Сергій стикається з жорстоким старшокласником Вітьком, який знущається над ним. Хлопчик розуміє, що тепер його ніхто не захистит, зо він має покладатися лише на себе. Він знайомиться з першокласницею Яринкою, яка нагадує йому сестру. Вони стають найкращими друзями, розуміють один одного навіть без слів чи жестів.
Сергій, незважаючи на втрату слуху, сідає за фортепіано і грає, бо його пальці все пам’ятають. Яринка відчуває вібрації. Тепер хлопчик часто грає для неї. Їхня дружба допомагає Сергієві поступово долати відчуття самотності і відчаю.
Коли Сергій дізнається, що Яринку повернули до батька, який вийшов з колонії, він вирішує втекти з інтернату, щоб врятувати її. Однак, його план зазнає невдачі, Сергій потрапляє до рук львівського кримінального авторитета Саньки-Глухаря, який використовує глухих дітей для злочинних цілей. Хлопець, хоч і не хоче стати злочинцем, змушений пристосовуватися до нових обставин, плануючи втечу.
Сергій думає лише про Яринку, він розуміє, що дівчинці важко жити з жорстоким батьком, який п’є. Але втекти без грошей він не наважується.
Глухар примушує Сергія красти гаманці у перехожих. Невдовзі все ж хлопець втікає. Він довго ходить містом, голодний та втомлений. Йому допомагає випадковий перехожий професор Вадим Андрійович зі своїм колишнім студентом Анатолієм. Але хлопець думає, що вони хочуть його повернути в інтернат, тому тікає.
Сергій дістається маршруткою до Івано-Франківська, а потім до села Яринки. Хлопчик знаходить будинок Яринки. Коли в домі починається пожежа, то лише завдяки Сергію Яринку рятують з палаючого будинку.
Сергій з Яринкою повертаються в інтернат. Сергій продовжує грати на фортепіано, а Яринка, завдяки слуховому апарату, починає чути звуки, вчиться танцювати та починає спідкуватися з однолітками. Вони вірщасливі разом і вірять в краще майбутнє. хнє життя, попри труднощі, наповнюється надією, любов’ю та музикою.
“140 децибелів тиші” чого вчить твір?
Твір “140 децибелів тиші” вчить не втрачати віру та надію навіть у найскладніших життєвих обставинах. Також, твір підкреслює значення підтримки та людяності, які допомагають пережити трагічні моменти. Зрештою, історія Сергія нагадує, що життя продовжується і завжди є шанс на новий початок.
“140 децибелів тиші” чому така назва?
Назва повісті “140 децибелів тиші” несе глибокий символічний сенс. Децибели — це одиниці виміру гучності звуку, і 140 децибелів є дуже високим рівнем шуму, який може спричинити серйозні ушкодження слуху. У контексті сюжету, цей рівень звуку асоціюється з трагічною подією — зіткненням з потягом, що не лише забрало життя родини Сергія, а й спричинило глухоту та німоту головного героя.
Отже, 140 децибелів тиші символізують той момент, коли життя Сергія змінилося назавжди, і той новий безвучний світ, у якому він опинився після втрати здатності чути та втрати своєї родини.
Автор аналізу: Гнатюк Юлія (J.G.)
Матеріали надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
