“Альбатрос” Бодлер аналіз вірша – тема, ідея, жанр, символи, художні засоби та інша інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору. У цій поезії Бодлера птах альбатрос є образом-символом митця.
“Альбатрос” аналіз твору(паспорт)
Автор – Шарль Бодлер
Рік написання – 1842
Рід – лірика
Жанр – елегія
Цикл – “Сплін та ідеал”. Збірка «Квіти зла»
Тема: Показ людини, яка відрізняється від суспільства. Поет – мішень в суспільстві в яке всі хочуть потрапити
Ідея: Поет доносить до читача, як суспільство ставитися до людини (особливої).
Яка провідна тема сонета «Альбатрос»? У поезії Шарля Бодлера порушено проблему «поет і натовп (юрба)».
Художні засоби “Альбатрос”
- Епітети: “крилатий велетень”, великі білі крила, розбитого, немічний, прекрасний
- Метафори: «король блакиті», «володар гроз і грому»
- Порівняння: «поет, як альбатрос».
Віршовий розмір – шестистопний ямб
Римування – перехресне.
Символи у вірші “Альбатрос”
- Альбатрос, тобто сам поет – це світ прекрасного, добра.
- Моряки – зло, символ людства, яке пливе на своєму судні у безмежжі всесвіту. «Гурт матросів» заради розваги знущаються над живим птахом. Вони символізують духовно скалічене суспільство, яке не може відчувати прекрасне, співчувати, захоплюватися, мріяти, любити.
- Море – символізує життя;
- корабель, човен – людську долю;
- грім, гроза, блискавка – життєві негаразди.
- небо – символ творчої волі митця,
- крила альбатроса – талант, дар, велич.
Образ птаха — володаря морських просторів, безпорадного і смішного на палубі корабля — переростає в образ-символ поета і його долі.
В «Альбатросі» стверджується божественна сила мистецтва, з найбільшою повнотою втілена у постаті поета. Автор оспівує душу, що прагне високого ідеалу, краси. У поета, як у альбатроса, “міць велика”, але його намагаються приборкати. Він не може протистояти суспільству, як птиця натовпу матросів. Натовп не розуміє його. І тут зло перемагає добро. Але прекрасне завжди вище за потворне, навіть коли гине. Мистецтво та особистість вищі за натовп.
Очевидно, мрії альбатроса залишаться “сумними думками” поета. Надії немає: серед всіх присутніх не виявилося нікого, хто б зупинив дурні розваги або хоча б засудив їх. Таке суспільство ніколи не буде ідеальним, та й не хоче воно прагнути до цього. Чітко простежується схожість долі птиці і долі поета. Це сильний птах з великими крилами, він може підніматися високо і довго триматися в небі. Альбатроса можна назвати мандрівником, який знаходиться у важких і небезпечних мандрах, адже він літає над розбурханим морем.
Читаючи поезію Шарля Бодлера, в багатьох віршах відчувається смуток і якась безвихідь, ці почуття часто супроводжували поета в його житті. Він мріяв про світле і прекрасне, але романтична мрія так і залишилася для нього недосяжною.
“Альбатрос” Шарль Бодлер
Буває, моряки піймають альбатроса,
Як заманеться їм розваги та забав.
І дивиться на них король блакиті скоса –
Він їхній корабель здалека проводжав.
Ходити по дошках природа не навчила –
Він присоромлений, хода його смішна.
Волочаться за ним великі білі крила,
Як весла по боках розбитого човна.
Незграба немічний ступає клишоного;
Прекрасний в небесах, а тут – як інвалід!..
Той – люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього,
Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!
Поет, як альбатрос – володар гроз і грому,
Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та, вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти.
Переклад Дмитра Павличка
Історія написання вірша “Альбатрос”
Цю поезію Шарль Бодлер написав під час мандрівки на острів Маврикій у 1841—1842 рр. Автор довгих 10 місяців плавав на кораблі, мав час спостерігати за прекрасними птахами і думати над своєю долею.
Риси модернізму у вірші Ш. Бодлера «Альбатрос»
- наявність образів-символів,
- кольорова символіка,
- непомітний перехід символу в настрій, настрою — в думку, думки — у почуття.
Пане Джей Джи, чи ви впевнені, що у другій строчці третьої строфи вірша правильне слово “ляльку”. Я прочитав ще два переклади до того, як відвідав ваш сайт. Там згадувалося слово “люлька”. Якщо це так, непогано було б виправити 😉
Дякуємо, за уважність)
Будь ласка! Вибачте, що продублював, мені здалося, що не відправився коментар.
Правильно не “ляльку”, а “люльку” у вірші