Борис Олійник цікаві факти

Борис Олійник цікаві факти з життя українського поета та письменника Ви дізнаємося в цій статті.

Борис Олійник цікаві факти

Народився в родині службовця. Батько поета працював спочатку шахтарем, а пізніше — редактором районної газети.  У 1943 р. батько загинув на війні.

Вірші почав писати в шкільному віці.

Одинадцять років очолював парторганізацію СП України і пишався тим, що за ці роки ніхто з письменників не був виключений з її лав або посаджений за ґрати.

У журналістиці пройшов шлях від простого кореспондента до головного редактора.

Усе своє життя Олійник був комуністом. Вважав комунізм найпередовішою ідеологією. 

Творчий доробок митця становить понад 40 книг віршів, есе і статей.

Багато творів поета покладені на музику.

Олійник став лауреатом чисельних премій, в тому числі державної імені Шевченка, імені Вернадського та премії імені Шолохова.

2012 року кандидатуру Олійника висували на здобуття Нобелівської премії з літератури.

Відомий державний діяч: обирався депутатом Верховних Рад СРСР (з 1989 по 1991 рік). У 1980—1991 депутат Верховної Ради УРСР X, XI скликань.

Що зробив Борис Олійник для України

Борис Олійник, по суті, зупинив будівництво промвузла у Каневі, що загрожувало усипальниці Т. Г. Шевченка. Ще у Верховній Раді УРСР виступив проти зведення мосту через Хортицю, що й змусило урядовців відкласти реалізацію свого наміру. У 1995 року Борису Іллічу присвоєне звання «Почесний громадянин Канева».

Був одним із тих, хто через пресу заблокував будівництво АЕС в Криму і під Чигирином та каналу Дунай-Дніпро, через який би пішов в Україну весь бруд Європи.

Саме Олійник вручив від імені інтелігенції України маршалу Язову клопотання про звільнення від військово-політичного училища приміщень Києво-Могилянської академії. Маршал наклав позитивну резолюцію.

У травні-червні 1986 року одним з перших побував у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі на ЦТ СРСР і України. Того ж року виступив зі статтею в «Литературной газете» (Москва), «Випробування Чорнобилем», в якій викрив злочинну діяльність тимчасовців.

На початку липня 1988 року на XIX конференції КПРС у Москві Борис Олійник, зупинившись на сталінському терорі 1937 року, цілком неочікувано для присутніх завершив цю тему так: «А оскільки в нашій республіці гоніння почалися задовго до 1937-го, треба з’ясувати ще й причини голоду 1933-го, який позбавив життя мільйони українців, назвати поіменно тих, із чиєї вини сталася ця трагедія».

Тобто саме він першим на державному рівні 1988 року в Кремлівському Палаці сказав про Голодомор в Україні, запропонувавши створити «Білу книгу» про чорні діла 1932—1933 років.

Побував майже в усіх гарячих точках міжетнічних конфліктів колишнього Союзу, про що розповів в есе «Два роки в Кремлі» («Князь тьмы»). А також він побував в зоні Югославської трагедії.