Дієприслівниковий зворот: розділові знаки
Дієприслівник, як і інші форми дієслова, може мати залежні від нього слова:
Вихопившись (куди?) на узвишшя, кінь розкотисто заіржав, радуючись (чому?) молодій своїй силі (В. Чемерис). Дієприслівник разом із залежними від нього словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виконує роль поширеної обставини.
В усному мовленні дієприслівниковий зворот відділяється від решти компонентів речення паузами, а на письмі — комами:
Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду (Леся Українка).
Літа не минули, лиш, втомившись жаром палким, на хвилину заснули (Лепкий).
Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина (Головко).
Відокремлюються і одиничні дієприслівники (без залежних слів):
Гуркочучи, проїхала колона вантажних машин.
Не відокремлюється одиничний дієприслівник та фразеологізм із дієприслівником, якщо вони стоять після присудка і відповідають на питання як?:
Дівчата йшли співаючи; На всі запитання хлопець відповідав не моргнувши оком.
У суфіксах, за допомогою яких утворюються дієприслівники, завжди пишеться буква и. Дієприслівники з суфіксами -учи (-ючи), -ачи (-ячи) треба відрізняти від активних дієприкметників теперішнього часу в називному або знахідному відмінках множини, в яких після суфіксів -уч- (-юч- ), -ач- (-яч-) є закінчення -і: Ішли співаючи. — Пташки співаючі. Курликаючі журавлі пролетіли над селом. — Курликаючи, журавлі пролетіли над селом. НЕ з дієприслівниками пишеться так, як і з дієсловом, — окремо: Не спитавши броду, не лізь у воду (Народна творчість). Виняток становлять дієприслівники (як і твірні дієслова), що без не не вживаються: нехтуючи, недочуваючи.
