Ду Фу «При місяці згадую брата» аналіз твору (паспорт)
Автор: Ду Фу
Рік написання та видання: VIII століття (точна дата невідома)
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Провідний мотив: засудження війни.
Тема – зображення війни в країні, яка розлучає рідних людей, прирікає на поневіряння в чужих краях.
Ідея – засудження війни, яка руйнує життя людей.
Композиція: дві строфи (два катрени).
Настрій (пафос) – песимістичний, меланхолійний
Римування: Перехресне
Образи твору:
- Барабани — символ війни і тривоги.
- Осінь — символ старіння, суму, зневіри.
- Гуси — символ подорожі, розлуки та смутку.
- Місяць — символ спогадів про рідний край, постійності, яка втішає в розлуці.
- Роса — символ швидкоплинності часу.
- Пожежі війни — символ безнастанного горя та руйнівної сили війни.
Кому присвячений? Вірш “При місяці згадую брата” присвячений братові поета. Герой далеко від батьківщини, він сумує за рідним краєм. Ліричний герой сумує за братом, який далеко. Він почувається самотньо, ніхто не цікавиться його життям. Брат не відповідає на його листи, можливо він перебуває на війні: «…розлучені ми – чи навіки?», можливо він загинув.
Художні засоби:
- Епітети: “тривожно гримлять барабани”, “втомлена пісня гусей”, “дзвінкої роси білі води”, “місяць світло ясніше несе”
- Метафора: “осінь чується втомленою”, “ніч розсипає дзвінкої роси білі води”
- Гіпербола: “пожежі війни все палають вві сні й наяву”
- Риторичні питання: “чи помер я давно, чи живу?”
Вірш “При місяці згадую брата” – це зворушлива поезія, яка залишає слід у серці читача. Вона виражає вічну тему розлуки та натхненності природою. Образи осені, гусей і місяця створюють атмосферу меланхолії та ностальгії, а тема розлуки додає глибини та емоційного змісту віршу.
