Образ Андрія Дубровського у романі Пушкіна – втілення благородства, честі, поваги до інших.
“Дубровський” характеристика Андрія Дубровського
Андрій Гаврилович Дубровский – один з помісних дворян в романі «Дубровський», батько головного героя Володимира Дубровського, відставний поручик гвардії, друг і сусід Троєкурова. Незважаючи на те, що він з Троєкуровим ровесник, народжений в одному стані, вихований в одному дусі, цей поміщик інакше відноситься до кріпаків, має інші інтереси і нахили. Він не животіє в пияцтві і обжерливості, не розкидається грошима, не знущається над підневільними і не утискає селян. Коли він помітив, що собакам Троєкурова живеться краще, чим слугам, він не хотів когось образити, а лише висловив свою думку з приводу ставлення Троєкурова до людей. Один з псарів, образившись, дозволив собі образити Дубровського, чим поклав початок ворожнечі між двома друзями.
В результаті Андрій Гаврилович став жертвою цього конфлікту. Його смерть показала чутливість цього персонажа. Йому було прикро, що маєток Кистеневку відібрав ні хто інший, як його старовинний приятель. Сам він ніколи не дозволив би собі так вчинити з товаришем. Хоч і був небагатий. Адже в його маєтку було всього 70 душ, але він жив завжди за законами спільноти і з честю. У цього героя було сильно розвинене почуття власної гідності і гордість. На відміну від інших поміщиків він не підлабузнювався перед Троєкуровим і не приймав його «подачок» ні в перші роки проживання в маєтку, ні потім. Якщо і ходив з усіма разом на полювання, то неприхильно ставився до розгульних пиятик. Не боявся вголос висловлювати свою думку. Андрій Гаврилович був уособленням благородного поміщика, який дбав не тільки про себе і свій гаманець, але й про селян, ввірених йому.
