Ігор Жук «Гетсиманський сад. Відповідь сина» аналіз твору допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби та підготувати літературний паспорт вірша.
“Гетсиманський сад. Відповідь сина” аналіз твору (паспорт)
Автор: Ігор Жук
Рід літератури: лірика
Вид лірики – філософська
Жанр: вірш-монолог
Тема: уявна розмова Ісуса Христа з матір’ю Марією в Гетсиманському саду перед розп’яттям; осмислення вибору між земним життям і жертовною місією спасіння людства.
Ідея:утвердження жертовної любові, синівської відданості та прийняття Божої волі; думка про те, що спасіння світу можливе лише через страждання і любов.
Настрій твору: трагічний, сповнений болю й ніжності.
Провідні мотиви: жертовність; материнська і синівська любов; свобода вибору; відповідальність за людство; віра й надія.
Конфлікт твору: Протистояння двох шляхів:
–земний: бути «як всі», теслювати, сіяти, мати «хліб і до хліба сіль».
–небесний: бути Месією, нести «гори сліз» і прийняти мученицьку смерть.
Художні засоби
Епітети: «схиблений іудей», «плакуча верба», «неслухняний Син».
Метафори: «жарина болю в попелі душ», «кожну сльозу… на діамант оберну», «попіл душ людських»
Антитеза: земне життя — небесна місія
Символіка: Гетсиманський сад — місце найтяжчого внутрішнього вибору; сльози — символ очищення і майбутньої слави.
- Риторичні звертання – «Мамо моя, Маріє»
Ліричний герой: Ісус Христос — Син Божий і Син людський, який свідомо приймає свою долю. Він постає не як далеке божество, а як люблячий син, який називає себе «неслухняним», бо приніс матері горе своєю долею.
Інші образи:
-Марія — мати, символ болю, любові та духовного світла;
-люди — грішне людство, що потребує спасіння;
-Гетсиманський сад — символ внутрішньої боротьби, випробування і молитви.
Фінал вірша — «Мамо моя, Маріє, Бог я чи Син, я — Твій!» — стверджує, що любов сина до матері є сильнішою за будь-які титули чи визначення. Це вірш про велику жертовність не лише того, хто йде на хрест, а й тієї, хто його відпускає.
“Гетсиманський сад. Відповідь сина” читати
Мамо моя, Маріє,
Тільки Тобі одній
Горе приніс месія –
Син неслухняний Твій.
Міг врятуватись, мамо,
Міг натворити див –
І гендлярем до храму
Сам би тоді ходив…
Міг відректись від неба,
Жив би собі, як всі.
Скільки людині треба –
Хліб, і до хліба – сіль…
Я б теслював, чи сіяв,
Чи лікував людей;
Що їм якийсь месія –
Схиблений іудей!..
Мамо, жарино болю
В попелі душ людських!
Поки Ти світиш – доля
Ще не покине їх.
Я ще повернусь, мамо! –
Прийде судити час
Тих, що стоять між нами, –
Тих, що з’єднали нас.
Мамо, плакуча вербо,
Кожну сльозу Твою
На діамант оберну,
Перетворю в зорю,
Серцем торкну – зігрію,
Зніму вустами з вій…
Мамо моя, Маріє,
Бог я чи Син, я – Твій!
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
