Хрящові риби: цікаві факти

Хрящові риби – одні з найдавніших організмів на нашій планеті. Вони виникли ще 400 млн. років тому. Цікаві факти про хрящових риб розкривають невідому інформацію про представників цього виду.

Хрящові риби: цікаві факти

Хрящові риби не мають плавального міхура, саме тому вони змушені постійно рухатися. Якщо перестають рухатися, вони просто опускаються на дно і там відпочивають. Цим пояснюється друга особливість хрящових риб: вони, як і дельфіни, сплять при бадьорому мозку.

Шкіра хрящових риб покрита кістковими лусочками – плакоїдною лускою. Кожна лусочки приховує гострий зуб. За своєю фактурою таке покриття найбільше нагадує наждачний папір з великим зерном. Зуби акул і скатів – злегка видозмінена луска. Зуби ростуть все життя, замінюючи старі і зношені в міру необхідності.

Дихання деяких хрящових риб відбувається не тільки через зябра, а й через шкіру.

І акули, і скати вміють на нетривалий час вистрибувати з води. Навіщо вони це роблять – невідомо.

Запліднення у хрящових риб відбувається всередині тіла самки. Відповідно, для продовження роду акулам і скатам необхідно фізичне спарювання. Частина хрящових риб в процесі еволюції обзавелася механізмом яйцеживорождення. Розвиток ембріона відбувається в утвореннях типу яйця без твердої оболонки, які аж до самого народження малюків виношуються всередині тіла самки. Деякі хрящові риби є живородящими. У них розвинувся орган – прототип матки у плацентарних.

Представники хрящових риб незадовго до народження малюків повністю втрачають апетит. Природа таким своєрідним способом подбала про те, щоб хижаки не зжерли своє потомство.

Представники хрящових риб бачать світ монохромно – в чорно-білому спектрі. При цьому акули єдині з риб, які вміють синхронно моргати.

Деякі види скатів мають до 30 000 смакових рецепторів. Можна сказати, вони є гурманами підводного світу.

Хижі представники даного класу здатні почути жертву за 300 м. У деяких випадках хрящові риби здатні чути навіть серцебиття «здобичі».

Хрящові риби мають універсальний імунітет, мільйони років еволюції зробили представників даного класу стійкими до всіх хвороб.

У акул існує соціальна ієрархія всередині однотипної групи, а також міжвидова ієрархія – акули деяких видів можуть домінувати над представниками акул інших видів. Соціалізація поширюється і на індивідуальну поведінку акул.

Найбільшою акулою є китова. Вага деяких екземплярів досягає 20 тонн. Найбільшими скатами є представники скатів-мант або морських дияволів. І ті й інші не є хижаками, вважаючи за краще харчуватися планктоном. В цілому, акули і скати вкрай рідко нападають на людей, так як вони недостатньо поживна їжа для них.

Напруга, що створюється електричним скатом, може досягати 230 V, що вище напруги в міській електромережі. На щастя, вплив струму короткочасний і може тільки оглушити жертву. Втім, у воді навіть тимчасова втрата свідомості може призвести до трагедії.

Скати не плавають, а літають, працюючи плавниками на манер пташиних крил. У них чудово розвинені м’язи грудних плавців.

Так як акула – хижа риба, то вона готова з’їсти все, що забажає за потрібне. Під гарячу щелепу можуть потрапити і черепахи, і морські птахи, і дельфіни, а також інші акули.