Юліан Опільський коротка біографія та цікаві факти з життя українського письменника зібрані нижче.
Юліан Опільський коротка біографія
Рудницький Юрій Львович (таке його справжнє ім’я) народився у Тернополі 8 жовня 1884 року. Юрій був четвертою найменшою дитиною в багатодітній родині.
Коли майбутньому письменнику виповнилося 7 років (1891), родина Рудницьких переїхала у Львів, де батько одержав посаду у 4-й гімназії. Юрій навчався спершу в польськомовній, потім, з 2-го класу, — в українській Академічній гімназії, яку закінчив у 1902 році.
У 1898 році після інсульту помирає батько, залишаючи 4 дітей. Найстаршому Левку тоді було 23, Степанові – 22, Софії – 14, а Юрію – всього 13 років. Юрієм опікувалася старша сестра та шкільна рада.
4 семестри студіював філософію, німецьку і класичну філологію у Львівському університеті. Завершив студії у Ґраці (Австрія), де в 1907 році здобув вищу освіту.
У студентські роки Рудницький подорожував по Італії, Греції, Єгипту. Музеї, історичні місця неодмінно привертали його увагу; збирав картосхеми міст, робив записи. Саме тоді почав писати вірші українською та німецькою.
У 1907 – повернувся до рідної гімназії, в якій викладав німецьку мову й історію.
Під час Першої світової війни перебував на селі в Карпатах, активно працював як письменник та педагог.
Від 1917 року працював референтом шкільної крайової ради, редагував шкільні підручники, очолював педагогічний журнал «Українська школа».
Помер письменник 9 лютого 1937 року у Львові
Найвідоміші твори Юліана Опільського: «Поцілунок Іштари», «Школяр з Мемфісу», «Гарміоне», «Під орлами Роми», «Золотий Лев», «Вовкулака», «Упирі», «Тінь велетня», трилогії «Іду на вас», «Ідоли падуть», «Сумерк».
Юліан Опільський цікаві факти
Юліан Опільський — перший український письменник Тернопільщини, автор історичних романів, повістей, оповідань про Стародавній Вавилон, Єгипет, Грецію, Рим, Київську Русь, а також творів, що розповідають про події на землях України до 1812 року.
Псевдонім відображав повагу до рідного краю — Опілля
Юліан Опільський – брат відомого вченого Степана Рудницького.
У школі вчився добре: з географії, історії рідного краю, всесвітньої історії виявив успіхи «відзначаючі», з латини, рідної і німецької мов, історії природи — «дуже добрі», лише з математики, грецької і польської мов — «добрі».
Був дуже розумним, володів німецькою, італійською, герберською, слов’янськими мовами, знав латинську і старогрецьку. Рудницький вільно читав твори зарубіжних авторів, робив переклади з англійської мови.
Працював вечорами, після закінчення повсякденної роботи. Та найкраще писав влітку, коли вся наша сім’я виїздила на канікули.
Працьовитість Опільського була надзвичайною. У гімназії його називали Цезарем, бо міг виконувати 2-3 роботи. Після роботи у школі він писав свої твори, історичну основу яких завжди детально вивчав та перевіряв.
Готуючись писати твір, робив зарисовки й копії одягу, виготовляв макети фортець, картосхеми міст і місцевостей, розставляв манекени воїнів у битвах — звідси пластичність його письма, точність і образна влучність мовн.
Письменник товаришував з Антоном Крушельницьким, підтримав публічно як критик молодого драматурга Ярослава Галана, поважав Андрія Чайковського, полемізував з Богданом Лепким.
Він був сучасником П. Тичини, М. Рильського, Петра Панча, А. Головка, М. Хвильового, Г. Косинки.
Юліан Опільський твори
- Іду на вас. Історичне оповідання з часів Святослава (960—972). 1918.
- В царстві «золотої свободи». 1920.
- Танечниця з Пібасту. 1921.
- Гарміоне. 1921.
- Сумерк. 1922.
- Вовкулака. 1922.
- Поцілунок Іштари. 1923.
- Золотий Лев. 1926.
- Школяр з Мемфісу. 1927.
- «Ідоли падуть. 1927.
- Тінь велетня. 1927.