“Близнята” скорочено читати варто, щоб згадати сюжет казки Івана Липи, яка показує що таке справжнє щастя.
Іван Липа “Близнята” скорочено читати
У бідної жінки народились хлопчики-близнята. Вона сиділа над колискою своїй синів та думала про їх долю. Коли з’явилась тінь та сказала, що вона може просити у Долі будь-що для дітей. Мати захотіла, щоб вони жили в достатку, були щасливі та принесли щастя іншим: сучасним та майбутнім людям.
Доля погодилась та вклала в душу одного хлопчика розуміння людських пристрастей і подарувала йому три яблучка: одне скляне, друге золоте, а третє цілком звичайне, таке, як ще в раю росло.
Другому синові доля вклала в душу глибоку допитливість і подарувала йому маленьку земну кулю з горами, морями і блакитним небом, засіяним зорями.
Минув час. Діти виросли. Мовчазний та замислений син пішов мандрувати світом. Перший син був веселим та балакучим. Він побудував палату з різними дивами і люди ходили щасливі до неї. А якщо комусь було невесело, то його запрошували до кімнати у формі дзвіниці чи гарбуза, дивитись на одягнених собачок, мавп та акваріуми.
Господар завжди додавав до палати щось нове. А ще там були три кімнати в яких висіло по яблучку. Коли сюди заходив найсумніший – враз ставав веселим, мовчазний – говірким, журливий — сміхотливим, обережний — відважним.
За веселощами люди не помітили, як сусідній цар заволодів їхньою країною. Палата була спалена, а син бідної жінки помер з горя. Тим часом менший брат мандрував світом та пізнавав людей, природу. Повернувшись додому він побачив чужинців в країні. Якось він почув казку про чарівні речі, які могли врятувати народ: барабан, млинок і шаблю.
Тільки знайти їх можуть двоє чорних, що літають — оглядають, двоє сірих, що гризуть — шукають, та двоє рудих, що нюшать — приносять. Хлопець зрозумів, що це воронята, щуренята та собачата. Молодший брат вигодував їх та навчив мови людської, заодно і їх навчився розуміти.
Звірята знайшли в Британському королівстві чарівний млинок, у Китайському царстві — чарівний барабан (коли він звучав, то вискакували озброєні козаки). А шаблю здобув брат за допомоги океанського царя.
Поставив він млинок, закрутився той і сталось диво: сліпі стали зрячими, глухі стали чути, німі заговорили, бідні стали багатими, а нещасливі — щасливими. Кинулись країну визволяти, а зброї немає. Тоді ударили в барабан – вийшли козаки та побороли ворога. Тільки вернутись не змогли: затримались в яблуневих садах, що виросли з братових яблук. Молодший син взяв шаблю та пішов їх визволяти. Але заснув. Зі сну його вивела незвичайна земна куля (подарунок Долі). Він викорчував сад та прогнав чужинців, звільнивши народ.
Автор переказу – Гнатюк Юлія
Авторські права на опублікований матеріал належать сайту dovidka.biz.ua.
