Емма Андієвська “Казка про пихатість” читати скорочено варто, щоб підготувати аналіз твору, визначити хто персонажі, яка тема та ідея, головна думка, створити ланцюжок подій.
“Казка про пихатість” аналіз (паспорт твору)
Автор – Емма Андієвська
Рід літератури – епос
Жанр – літературна казка
Місце подій – пустир біля моря та підводне царство
Тема – розповідь про віслюка, який потрапив у підводне царство
Ідея – гординя призводить до втрати здорового глузду, а пихатість може знищити навіть найкращі можливості.
Головна думка – справжню цінність людини визначають не титули чи лестощі оточення, а її вчинки та внутрішня сутність.
Сюжет та композиція
Віслюк живе у злиднях, страждає від поганого ставлення господаря. Одного дня він зустрічає мушлю, яка просить допомоги. Віслюк рятує мушлю, і вона запрошує його у підводне царство. Мешканці підводного світу з повагою ставляться до віслюка і він починає вважати себе особливим благородним конем. Захоплений своєю величчю, він вирішує зайняти трон в підводному царстві. Віслюк вимагає від володаря моря віддати йому трон. Володар води карає його за пиху – повертає назад на берег.
- Експозиція – розповідь про життя віслюка в злиднях.
- Зав’язка – зустріч із мушлею та її порятунок.
- Розвиток дії – подорож у підводне царство, де віслюк поступово звикає до почестей.
- Кульмінація – бажання відібрати трон у водяного володаря.
- Розв’язка – покарання віслюка, повернення на берег.
Проблематика
- Проблема гордині
- Проблема самопізнання
- Проблема лестощів та впливу оточення
- Проблема відповідальності за свої вчинки
Казка “Про пихатість” показує, як безпідставна гординя та пихатість можуть призвести до падіння. Вона застерігає від гордості, нагадуючи, що повага має бути заслуженою, а не отриманою через лестощі.
“Казка про пихатість” скорочено
Неподалік від морського берега розташовувався пустир, де росли лише будяки й інші колючі рослини. Там іноді пасся худий, змучений віслюк, якого його господар постійно бив і лаяв, майже не годуючи. Через постійний голод він поїв усі колючки на пустирі. Коли ж там більше нічого не залишилося, віслюк, побачивши за муром сусідню ділянку землі, вкриту, на його думку, соковитими колючками, вирішив перебратися туди під час відпливу, хоча й розумів, що ця земля може належати комусь, хто не зрадіє непроханому гостю.
Дочекавшись відпливу, віслюк рушив берегом. Але раптом він почув голос, що долинув просто з-під його копит. Це була морська мушля, яка благала його допомогти їй повернутися у воду, бо без неї вона загине. Вона пообіцяла віслюкові, що якщо він допоможе їй, то отримає доступ до водяного царства, де ростуть ще смачніші та соковитіші колючки, а коні, до яких певною мірою належав і віслюк, у великій пошані.
Віслюк не звик довго роздумувати, тож виконав її прохання і копитом відкинув її у море. Трохи постоявши, аби впевнитися, що її не винесло назад, він рушив далі, швидко забувши про свою зустріч.
За кілька днів віслюк знову повернувся до берега, і тут почув знайомий голос. Це була та сама мушля, яка чекала на нього з самого ранку. Вона запросила його до підводного царства, де він зможе ласувати найкращими колючками і жити без побоїв. Віслюк, хоч і не звик подорожувати далі пустирів, все ж погодився.
Опинившись у водяному царстві, він був вражений розкішшю і достатком, що панували там. Віслюк здивувався, як це можливо, що тут усі живуть у свободі, але при цьому дотримуються порядку. Мушля пояснила йому, що воля не означає беззаконня, а їхні закони гнучкі й справедливі.
Згодом віслюка привели до трону володаря води. Той особисто зійшов до нього, лагідно поплескав по шиї й висловив подяку за порятунок мушлі. Це було перше місце, де до віслюка ставилися з повагою. Морські мешканці також шанобливо вітали його, бо так наказав їхній володар.
Спочатку віслюк не міг повірити у свою удачу, але невдовзі він звик до похвали і почав сприймати її як належне. Одного дня він почув, як морська зірка і медуза обговорювали його шляхетне кінське походження. Віслюк, який не раз заздрив коням, спочатку подумав, що це просто ввічливість, але поступово й сам почав вагатися, чи не є він насправді конем.
Його сумніви остаточно розвіяла баракуда, міністр водяного володаря, яка вручила йому родовід. У ньому стверджувалося, що коні походять від його роду, а це означало, що він — не просто кінь, а найшляхетніший з усіх коней. Спочатку віслюкові було ніяково, адже він завжди вважав себе простим ослом, але баракуда твердо заявила, що вона не може помилятися.
Віслюк почав дивитися на себе інакше. Він згадав, що коли старався для свого господаря, то отримував лише стусани й лайку, а тепер усі його вшановують. Віслюк, який завжди мріяв бути конем, повірив у свою винятковість, забув про своє справжнє походження й загордився. Поступово його бажання влади зросло, і він вирішив стати правителем підводного царства. Проте морські мешканці, які спочатку лестили йому з поваги до наказу володаря, швидко прозріли й зрозуміли, що віслюк – це звичайна пихата тварина.
Коли він звернувся до володаря з вимогою передати йому трон, той просто викинув його назад на берег. Розлючений і принижений, віслюк звинуватив у всьому мушлю, яка лише зауважила, що він їй більше подобалася його віслюкова душа, а не коняча.
Чого вчить “Казка про пихатість”? Казка навчає, що пихатість і самозакоханість можуть призвести до падіння, а справжня шляхетність визначається не титулами, а вчинками.
“Казка про пихатість” персонажі
- Віслюк – головний герой, який спочатку був голодним та ображений, але, потрапивши у підводний світ, став пихатим і самозакоханим.
- Мушля – мудра, вдячна, але розчарована тим, що віслюк не зміг оцінити свого місця у світі.
- Володар підводного світу – справедливий, спокійний, не піддається провокаціям віслюка.
- Баракуда – міністр водяного царства, яка підлесливо вихваляє віслюка, впливаючи на його пиху.
- Морські мешканці (медуза, морська зірка тощо) – оточення, яке підтримує культ віслюка, зміцнюючи його марнославство.
План “Казка про пихатість” (ланцюжок подій)
- Знедолене життя віслюка
- Пошуки їжі
- Зустріч із мушлею
- Порятунок мушлі
- Повторна зустріч з мушлею
- Захоплення водяним світом
- Зустріч із володарем води
- Шана і похвала
- Поява гордині у віслюка
- Фальшивий родовід від баракуди
- Прагнення влади
- Відмова мушлі підтримати його
- Покарання володаря води
- Розчарування мушлі
