Аналіз вірша “Хоч ти не будеш цвіткою цвісти ” Франка допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні забоби вірша.
“Хоч ти не будеш цвіткою цвісти” Франко аналіз
Автор – Іван Франко
Рік видання – 1896
Збірка – «Зів’яле листя»
Жанр – лірична поезія
Тема – особиста трагедія, що була викликана важкими життєвими обставинами.
Ідея – туга за колишньою коханою, яка асоціювалася у поета з прекрасною квіткою, але тепер поринула в океан щоденщини й застою.
Основний мотив – спогади про колишню кохану
Художні засоби:
- метафори: «коралі уст», «океан щоденщини й застою», «плисти серед юрби», «дні душі», «огонь очей», «хвилі мови», «переллю в пісні», «чаром свіжості».
- епітети: «ритми голосні», «ідеал ясний», яскравими є порівняння: «як ідеал ясний», «мов золота мушка».
“Хоч ти не будеш цвіткою цвісти” Франко
Хоч ти не будеш цвіткою цвісти,
Левкоєю пахуче-золотою,
Хоч ти пішла серед юрби плисти
У океан щоденщини й застою,
То все ж для мене ясна, чиста ти,
Не перестанеш буть мені святою,
Як цвіт, що стужі не зазнав ні спеки.
Як ідеал все ясний – бо далекий.
Я понесу тебе в душі на дні
Облиту чаром свіжості й любові,
Твою красу я переллю в пісні,
Огонь очей в дзвінкії хвилі мови,
Коралі уст у ритми голосні…
Мов золотая мушка, в бурштиновий
Хрусталь залита, в нім віки триває,
Цвістимеш ти, – покіль мій спів лунає.
“Хоч ти не будеш цвіткою цвісти” аналіз вірша Івана Франка Ви можете доповнити через форму коментарів. Також пишіть свої враженя та пропозиції, щодо розширення аналізу.
