Аналіз твору “Колискова” Івана Андрусяка допоможе визначити, яка тема, ідея, головна думка, художні засоби, образи-символи та підготувати літературний паспорт.
“Колискова” аналіз (паспорт твору)
Автор: Іван Андрусяк
Рід літератури – лірика
Жанр: ліричний вірш (колискова).
Тема: любов та ніжність до коханої людини.
Ідея: любов і близькість дарують спокій і щастя, роблять життя світлішим та щасливішим.
Головна думка: сила любові робить світ навколо кращим і світлішим.
Настрій – спокійний, ніжний і романтичний.
Віршовий розмір – п’ятистопний ямб
Структура: вірш має 4 строфи, кожна з яких має 4 рядки.
Художні засоби:
- Метафори: “голосом пролившись через край”, “тінь моя до тебе доторкнеться”, “пригорнувшись втомленим крилом”.
- Епітети: “втомленим крилом”, “ласкавих оченяток”, “ласкава колискова”
- Повтори: “спи моя кохана”
Вірш “Колискова” читати
спи моя кохана засинай
все минеться навіть ніч минеться
голосом пролившись через край
тінь моя до тебе доторкнеться
пригорнувшись втомленим крилом
до твоїх ласкавих оченяток
тінь моя освячена теплом
буде біля тебе засинати
будуть кучерявитись зірки
і моя ласкава колискова
то відпустить то пригорне знову
і не відпускатиме віки
неймовірно легко уночі
жити нам що цілий світ забули
спить кохана на моїм плечі
заздрить бог так солодко заснула
“Колискова” (Ой ходила лебедиха) аналіз твору
Автор: Іван Андрусяк
Рік написання – 1960
Рід літератури – лірика
Жанр: ліричний вірш (колискова).
Тема: гармонія природи та людини, єдність з рідною землею.
Ідея: зображення духовного зв’язку людини з природою та рідною землею.
Головна думка: гармонія з природою та рідною землею надає людині внутрішнього спокою і духовної сили.
Образи: лебедиха – символ ніжності, чистоти і любові до батьківщини.
Художні засоби:
- Епітети: “сині очі”, “синім прозором”, “сиву душу”, “сонцем росяним”, “жовтим колосом”.
- Повтори: Рефрен “Ой ходила лебедиха”, “тихо-тихо”.
- Метафори: “золотила сиву душу”, “тихо-тихо в небі танула”.
Настрій – спокійний та гармонійний.
Віршовий розмір – чотиристопний анапест
“КОЛИСКОВА” читати
Ой ходила лебедиха,
та й у лузі, лу
пригорнула тихо-тихо
крильцем ковилу.
Ой ходила лебедиха,
та й у лісі, лі
притулилась тихо-тихо
крильцем до землі.
Полетіла лебедиха
понад озером,
напувала сині очі
синім прозором.
Золотила сиву душу
сонцем росяним,
жовтим колосом, дитинко,
синім прозором.
Тихо-тихо лебедиха
в небі танула
над Вкраїною, дитинко,
над коханою.
