“Козацька сторожа в степу” аналіз (паспорт твору)
Автор – невідомий
Жанр твору – народний переказ
Тема: розповідь про охорону українських земель запорожцями від ворожих набігів.
Головна думка переказу (ідея): мужність, організованість і самопожертва запорожців забезпечували безпеку рідної землі.
Місце дії: степи поблизу Запорозької Січі
Час подій: часи існування Запорозької Січі (XVI–XVIII ст.)
Переказ “Козацька сторожа в степу” доносить до нас відомості про життя, бойову майстерність і доблесть Війська Запорозького – козацької держави на Півдні України за Дніпровими порогами. Пороги – це скелі, які височіли посередині ріки. Після побудови гідроелектростанції 1932 року пороги було затоплено.
“Козацька сторожа в степу” герої твору:
- Козацькі розвідники — охоронці степу, які виїжджали в дозори й пікети, щоб першими помітити ворога.
- Козаки у редутах — постійна варта, що стежила за безпекою краю.
- Осавул — керівник редута, який давав накази, зокрема на підпал фігури-маяка.
- Народ, що працював у степах і плавнях
- Козацьке військо — яке збиралося з паланок і коша на захист українських земель.
Чому вчить твір “Козацька сторожа в степу”
Цей народний переказ виховує патріотизм, відповідальність за долю народу, гордість за героїчне минуле українців.
“Козацька сторожа в степу” план твору
Короткий план:
1. Розвідка запорожців у степу.
2. Будівництво редутів і їх устрій.
3. Сигнальні фігури-маяки.
4. Спостереження і тривога.
5. Мобілізація війська і відсіч ворогам.
План до казки “Козацька сторожа в степу”
- Запорізькі розвідники у степу
- Будівництво редутів
- Чергування в редутах
- Сигнальні маяки
- Система оповіщення про напад
- Відсіч ворогам
Сюжет
Щоб захищатися від набігів ординців, запорожці висилали в степи розвідників по 15–20 козаків. Крім того, будували редути (укріплення) на 10–30 верст один від одного. У кожному редуті було по 50 козаків, які жили в куренях із коморами для припасів, усе було обгороджено й мало стайні для коней.
Вартові козаки виставляли пікети й розвідки в степу. Біля редутів стояли спеціальні «фігури» — маяки зі смоляних бочок, які підпалювали в разі нападу, щоб швидко попередити весь край. При кожній фігурі чергували козаки.
Коли помічали ворога, розвідники негайно поверталися, а осавул наказував запалити маяк. Інші редути бачили сигнал і теж підпалювали свої маяки — так весь край дізнавався про небезпеку. Люди в степу ховали худобу й утікали, а козацьке військо збиралося й громило ворогів.
козацька сторожа в степу аудіокнига
козацька сторожа в степу аудіо
аудіокнига козацька сторожа в степу
козацька сторожа в степу відео
козацька сторожа в степу слухати
