«Маленька Ляпутета. Дитинство Марії Заньковецької» характеристика героїв допоможе розкрити образи Манечки, її батьків та інших, визначити їх риси характеру. Головні герої цього твору показують нам життя минулого століття.
«Маленька Ляпутета» характеристика героїв
Костянтин Костянтинович Адасовський – батько Марії, нащадок козацької старшини, дворянин. Працював у Ніжинському повітовому суді та дуже гарно співав, збирав вдома студентів і розучував хорові пісні. Згодом організував церковний хор та сприяв тому, щоб люди щонеділі ходили до церкви. Однак, коли доня захотіла стати актрисою він говорив:
«…Хіба не знаєш, що актор – це сороміцька професія і негідна людей дворянського походження, а жінка на сцені – непристойно!»
Був категоричним і не розумів мрії своєї дочки.
Марія Василівна Адасовська – матір Марії, також була зі знаті, захоплювалась цілительством і гарно співала.
Баба Сухондиха – літня жінка, яка служила Адасовським, була нянею в домі.
Манечка, Маня, Ляпутета – найменша дочка в сім’ї Адасовських, мала янгольський голос. Була щирою, життєрадісною, доброзичливою дівчинкою, гарна та струнка звиду, мала пухнасте темне волосся та ніжну шкіру. Постійно бралася до хатньої роботи і допомагала батькам. Любила спілкуватися зі звичайними сільськими людьми, не цуралася їх і вони її за це теж любили. До навчання бралася завзято, любила читати, до чого б не бралася виконувала це на найвищому рівні та найбільше їй до вподоби були уроки музики, танців та заняття пантомімою. Приїхавши додому на канікули, вирішила створити домашній театр та батько почувши про мрії дівчинки, дуже розлютився. Та Маня була не з лякливих та впертою і все одно говорила, що стане актрисою, при чому буде грати звичайних сільських дівчат. Так і сталось.
Тітка Саша – сестра матері, мала дружні, теплі стосунки із сестрою та її сім’єю, турбувалася про долю свої племінниці Мані.
Олександр Іванович Маркевич – чоловік материної сестри, любив українські народні пісні, після переглянутої вистави, де брала участь Маня сказав:
«От якби віддати її до театральної школи при імператорському театрі…»
Однак дружина його попередила, що батькові Мані цього знати не треба, бо той розлютиться.
Микола Андрійович Вербицький – викладач у приватному пансіоні, де навчалася десятирічна дівчинка. Був впевнений, що у Марії є всі здібності актриси, дуже хотів, щоб її батьки віддали навчатися до театральної школи, допомагав дівчинці розкрити свій талант. Подарував їй «Кобзаря» Тараса Григоровича Шевченка, підписаного самим автором.
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
