«Малий Мирон» аналіз твору допоможе визначити, яка тема, ідея, головна думка, сюжет та проблематика. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору Івана Франка.
«Малий Мирон» аналіз (паспорт твору)
Автор – Іван Якович Франко
Рік написання − 1879. Вперше надруковано у збірці «Галицькі образки» у Львові у 1885 році.
Літературний рід – епос.
Жанр – оповідання.
Тема− зображення внутрішнього світу допитливої дитини, що розвивається під впливом природи та спілкування з дорослими, що мають обмежений світогляд та лише глузують із дитини.
Ідея− засудження тогочасних несприятливих соціальних умов виховання дітей із сільського середовища, зосередження уваги на процесі становлення людського характеру, перших вражень про добро і зло.
Герої твору “Малий Мирон”
- малий Мирон − п’ятилітній хлопчик, розумний, допитливий, по-дитячому наївний та безпосередній. Хлопчик дуже страждає через відсутність розуміння і підтримки з боку дорослих та їх негативні оцінки. Люди називають його «дивною дитиною».
- батьки Мирона;
- Василь;
- старий Рябина;
- сусід Мартин.
Проблематика “Малий Мирон”:
- освіти і виховання;
- доля обдарованої дитини із бідної родини;
Сюжет та композиція “Малий Мирон”
Автор змальовує історію п’ятирічного хлопчика, про якого сусіди тихо шепчуться, що Мирон «якесь не таке, як люди». Найбільша біда Миронові з мисленням, бо дорослі не вміють мислити так, як він, і намагаються перевчити хлопчика. Втішається ним тільки батько. Не знаходячи розуміння серед однолітків та дорослих, Мирон намагається втекти у світ природи, лугу, річки. Автор роздумує про майбутнє хлопчика, долю бідного малого Мирона.
Оповідання складається із 5 частин: перші 4 частини розповідь про малого Мирона та його стосунки з оточуючим світом та людьми. У 5 частині І. Я. Франко розмірковує над майбутнім допитливого хлопчика, переймається його долею.
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
