Майк Йогансен біографія скорочено та цікаві факти розкажуть про життя та творчість українського поета доби «Розстріляного відродження», який був одним із засновників літературного об’єднання ВАПЛІТЕ та ГАРТ. Його називали “останнім романтиком”.
Майк Йогансен біографія скорочено
Михайло Герваасійович Йога́нсен народився 16 (28) жовтня 1895 року в Харкові. Його батько був родом з Латвії, у Харкові він працював вчителем німецької мови. Матір походила з роду старобільських козаків.
Навчався у Третій харківській чоловічій гімназії. Потім закінчив історико-філологічний факультет Харківського Імператорського університету (1917), де спеціалізувався на вивченні латини.
Вчителював у школах Харкова, викладав у Харківському інституті народної освіти.
Після 1918 року Йогансен під враженням від Радянсько-української війни та кривавих розправ денікінців у Харкові, почав писати вірші українською.
З 1921 року тісно спілкується з В. Елланом-Блакитним, М. Хвильовим, В. Сосюрою та іншими харківськими письменниками. Саме вони стали фундаторами Спілки пролетарських письменників «Гарт» (1923) (Йогансен був одним із співавторів). В цей час працює редактором на ВУФКУ, звільняється з роботи після переїзду організації з Харкова до Києва восени 1926 року.
1925 року вийшов із «Гарту». Став засновником літературного об’єднання ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури). Після вимушеного саморозпуску організації в січні 1928 року ініціював створення «Техно-мистецької групи А» (1928–1931). Разом з учасниками цієї групи видавав «Універсальний журнал». З ідеї Йогансена народився також позагруповий альманах «Літературний ярмарок» (1928–1930).
18 серпня 1937 року заарештований співробітниками НКВС.
27 жовтня 1937 року Йогансена розстріляно в тюрмі НКВС у Києві (за участь в українській націоналістично-терористичної організації). Йому був лише 41 рік.
Йогансен був реабілітований 20 березня 1958 року.
Майк Йогансен цікаві факти
Майк був не єдиною дитиною у родині. Він мав сестер Тетяну та Маргариту, брата Федора. Батько змушував дітей читати «Фауста» Гете, щоб вдосконалять свої знання з німецької мови.
У 9 років склав перший вірш про старість і смерть німецькою мовою. Він вирізав його на дверях льоху.
Із 14 років Йогансен почав підробляти репетиторством.
Був справжнім поліглотом. Йогансен знав старогрецьку, латину, німецьку і французьку. Самостійно вивчив англійську та іспанську, знав скандинавські і слов’янські мови.
Поет любив полювати, грав у теніс, більярд, шахи, плавав, фотографував, їздив на велосипеді, жваво цікавився новинками науки й техніки.
Йогансен дуже добре грав у більярд. Якось він виграв партію у В. Маяковського, і той у якості покарання заліз під стіл і читав вірш Пушкіна.
Мріяв багато подорожувати. Та за життя йому вдалося здійснити кілька подорожей: у болгарські та єврейські колонії на Півдні України, Дагестан та прикаспійські степи.
Під час першого голодомору 1918—1922 років Майк втратив брата, сестру і батька.
Двічі був одружений. Обидва шлюби були нещасливими та закінчилися розлученням.
На допитах НКВС тримався з гідністю: не підлещувався перед слідчим, не «топив» побратимів по перу, не приховував своїх політичних поглядів: «В бесідах з Епіком, Вражливим я говорив, що Остап Вишня — ніякий не терорист. Що саджають людей безвинних у тюрми. Я стверджував, що арешти українських письменників є результатом розгубленості й безсилля керівників партії і Радянської влади».
За 17 років творчої діяльності видав 8 книг віршів, 10 книг прози, чотири дитячі та дві — літературознавчі.
Перекладав твори Шіллера, Шекспіра, По. На питання “Чому ви пишете українською мовою?” відповідав: “Бо я не живу в Ірляндії, не живу в Тамбові”.
Майк Йогансен: творчість
Олександр Білецький називав його запізнілим романтизмом.
Почав писати українською і друкуватися із 1920 року. Перші поезії були опубліковані в журналі “Жовтень”. Згодом вийшла перша збірка “Д’горі”.
В середині 1920-х років підготував збірник прозових творів “17 хвилин” та пригодницький роман “Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших”.
У співпраці з Ю. Тютюнником написав сценарій фільму “Звенигора” (режисер О. Довженко), разом з М. Хвильовим та Остапом Вишнею – сценарії оперет “Мікадо” і “Алло на хвилі 477” (поставлені в харківському театрі “Березіль”).
Писав для дітей. Опублікував низку оповідань, зокрема “Краби”, “Кіт-Чудило”, “Собака, що лазив на дерево”, “Жук-водолюб і таргани”.
Його перу належать розвідки: “Пристосування латиниці до потреб української мови” (1923), “Фонетичні етюди (замітки з нагоди фонетики м. Шишак на Полтавщині в зв’язку з літературною вимовою)” та “Lexica. Сучасні українські словники практичного вжитку” (обидва – 1925).
Також Йогансен є одним із укладачів “Практичного російсько-українського словника” (1926) та “Російсько-українського словника приказок” (1928). Брав участь у складанні проєкту українського правопису 1928.
