Аналіз твору “Мій друже Ковалю…” Миколи Матоли допоможе зрозуміти цей вірш, який став популярною піснею. Інформація допоможе скласти літературний паспорт твору.
“Мій друже Ковалю…” аналіз твору (паспорт)
Автор – Микола Матола
Жанр – патріотична лірика
Рід літератури – лірика
Тема – боротьба українських повстанців за свободу та незалежність України
Ідея – заклик до незламності духу і віри у перемогу в боротьбі за Україну, попри всі труднощі та негаразди.
Головна думка – боротьба за незалежність є святим обов’язком перед Батьківщиною
Настрій вірша – сумний, патріотичний.
Римування – перехресне (АБАБ).
Художні засоби:
- Епітети: “зоряну ніч”, “згорьований батько”, “агітки лукаві”, “брехливу неславу”, “святість твердої руки”.
- Звертання: “Мій друже Ковалю”.
- Повтори: “Бо дуже нелегко й мені самому”, “Мій друже Ковалю”.
- Метафори: “Сльозиться…зволожений мур”.
Образи
– Ліричний герой: боєць, що переживає важкі часи у боротьбі за Україну, зберігає силу духу та готовий до подальшої боротьби.
– Друг Коваль: символ братства та єдності серед борців.
-Образи родини: згорьований батько, сивіла дружина – це символи родинних цінностей, що залишилися в пам’яті бійців.
“Мій друже Ковалю…” Микола Матола
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
Бо дуже нелегко й мені самому.
Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна вогні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.
Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
З сивіла дружина приходить у сні.
А нам би відверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
І знову прикрили московські полки.
І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!
