Оксана Лятуринська цікаві факти із життя української малярки, скульпторки, письменниці, поетки і громадської діячки викладені в цій статті.
Оксана Лятуринська цікаві факти
Лятуринська Оксана Зінаїда народилася в родині офіцера прикордонної російської застави. Оксана мала шестеро сестер і братів: Олександра, Антоніну, Гната, Івана, Марію і Федора. Багато її братів та сестер померли у німецьких концтаборах.
Псевдоніми Оксани – криптонім О.Л., Оксана Печеніг та Роксана Вишневецька, Оксана Вишневецька
Писати вірші вона почала ще в юнацькому віці. Вірші «Ліс шумить», написаний у 13 років, привернув увагу вчителів, а вірш написаний у 17, присвячений героям Крут, засвідчив її непересічний поетичний талант.
Коли Лятуринскій виповнилося 20 років батько вирішив видати дочку заміж за багатого селянина, якого дівчина не любила. Вона не змогла змиритися з його рішенням і втекла з дому в Німеччину до свого брата Івана. Але дівчина не мала дозволу на проживання в країні, тому в 1924 році Оксана опинилась у Чехословаччині в Празі.
За все життя в еміграції Оксана Лятуринська тільки 2 рази змогла вирватись на Батьківщину: у 1927 році і в період Другої світової війни.
Лятуринська була знайома з такими поетами-емігрантами, як Маланюк, Стефанович, Олена Теліга, Ольжич.
Майже 20 років О. Лятуринська жила в Празі. Після другої світової війни потрапила до табору Ашаффенбурґу, Німеччини, й опісля до Мінеаполісу, США.
Мешкаючи в Празі, Оксана Лятуринська потроху втрачала слух. Коли вона опинилась в США, то навіть слуховий апарат уже не допомагав їй.
Лятуринська займалась ще і малярською діяльністю. Особливо вона відзначилась у портретному мистецтві. Її пензлику належать портрети Коновальця, Петлюри, Олеся.
Найчастіше портрети вона виконувала без фарб – олівцем на папері, сірою і чорною тушшю пером, вугіллям.
Сучасники пригадують Лятуринську як непоказну, маломовну та інтелігентну жінку.
В останні роки поетеса хворіла і щоб знайти гроші на існування і лікування, Лятуринська скеровує усю свою творчу енергію на створення писанок, стилевих ляльок та різних декоративних фігурок, які розійшлися по всіх закутках поселень українців у США та в Канаді.
Померла від раку легенів. Урна з її прахом похована на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруку (Нью-Джерсі), навпроти могили товариша по літературі і по ідеям Євгена Маланюка. Згідно з її побажаннями, Оксану Лятуринську поховали у вишиванці, яку вона сама вишивала протягом багатьох років.
Все своє життя вона присвятила мистецтву. Оксана ніколи не була одружана і не мала дітей.
