Оксана Лятуринська цікаві факти із життя української малярки, скульпторки, письменниці, поетки і громадської діячки допоможуть дізнатися нове про її дитинство, навчання, особисте життя та творчість.
Оксана Лятуринська цікаві факти
Оксана Зінаїда Лятуринська народилась 1 лютого 1902 року на хуторі Ліски (нині село Хоми, Тернопільщина).
Її батько був офіцером прикордонної російської, а мати походила з родини німецьких колоністів.
Оксана мала шестеро сестер і братів: Олександра, Антоніну, Гната, Івана, Марію і Федора.
Псевдоніми Оксани – криптонім О.Л., Оксана Печеніг та Роксана Вишневецька, Оксана Вишневецька
Писати вірші вона почала ще в юнацькому віці. Вірші «Ліс шумить», написаний у 13 років, привернув увагу вчителів, а вірш написаний у 17, присвячений героям Крут, засвідчив її непересічний поетичний талант.
Коли Лятуринскій виповнилося 20 років батько вирішив видати дочку заміж за багатого селянина, якого дівчина не любила. Вона не змогла змиритися з його рішенням і втекла з дому до родичів, згодом виїхала за кордон.
За все життя в еміграції Оксана Лятуринська тільки 2 рази змогла вирватись на Батьківщину: у 1927 році і в період Другої світової війни.
Лятуринська була знайома з такими поетами-емігрантами, як Маланюк, Стефанович, Олена Теліга, Ольжич.
Майже 20 років О. Лятуринська жила в Празі. Після другої світової війни потрапила до табору Ашаффенбурґу, Німеччини, й опісля до Мінеаполісу, США.
Мешкаючи в Празі, Оксана Лятуринська потроху втрачала слух. Наприкінці життя майже не чула.
Окрім поезії, займалась скульптурою, живописом, графікою/
Серед її скульптурних і художніх робіт — пам’ятники або бюсти відомим постатям, зокрема Тарасу Шевченку, Симону Петлюрі, Євгену Коновальцю, Томашу Масарику.
Найчастіше портрети вона виконувала без фарб – олівцем на папері, сірою і чорною тушшю пером, вугіллям.
Сучасники пригадують Лятуринську як інтелігентну, стриману, не дуже публічну особистість.
В останні роки поетеса хворіла і щоб знайти гроші на існування і лікування, Лятуринська скеровує усю свою творчу енергію на створення писанок, стилевих ляльок та різних декоративних фігурок.
Померла від раку легенів. Урна з її прахом похована на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруку (Нью-Джерсі), навпроти могили товариша по літературі і по ідеям Євгена Маланюка. Згідно з її побажаннями, Оксану Лятуринську поховали у вишиванці, яку вона сама вишивала протягом багатьох років.
Все своє життя вона присвятила мистецтву. Оксана ніколи не була одружана і не мала дітей.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
Жодний родич Окани Лятуринської не загинув у німецьких концтаборах.
Померла Марія у Північному Казахстані, яку радянська влада з трьома дітьми (2,3 і 5 років) насильно вивезла і викинула у незаселеному степу на початку зими. Дітей прихистила казахська сім*я. Дітей у 1947-8 р перевезли в дитячий будинок м.Вроцлав.
Брат Оксани Федір був арештований також “совєтами” за нібито антирадянську пропаганду. Його провокатор запитав чи чув він, що сталін помер, а той перепитав у знайомих чи то так.. І йому дали 10 коків концтаборів. Розстріляли в Печорлазі.
Речення ” Сучасники пригадують Лятуринську як непоказну, маломовну та інтелігентну жінку” звучить дуже як “цікавий” факт. Сучасники мабуть і казали про маломовність Оксани вже у старшому віці, коли вона зовсім втратила слух. Бо як може людина старшого віку, хвора на рак легенів, з втратою слуху бути помітною і багатомовною…