Олександр Ірванець біографія і творчість

Письменники

Олександр Ірванець біографія і творчість українського письменника та цікаві факти про нього.

Олександр Ірванець біографія і творчість

Народився 24 січня 1961 року у Львові.

Дитинство пройшло у Рівному. У 1976 закінчив Рівненську середню школу № 18 (1976), і вступив у Дубенське педагогічне училище, яке закінчив у 1980.

У 1989 році закінчив Літературний інститут імені Горького.

Твори перекладалися англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, чеською, білоруською, російською, італійською, хорватською мовами.

17 квітня 1985 разом із Юрієм Андруховичем та Віктором Небораком заснував літературне угруповання Бу-Ба-Бу. ПідскарбійБу-Ба-Бу.

З 1993 року постійно мешкає в Ірпені під Києвом.

З початку 2000-х рр. працює в драматургії та прозі. Автор понад двох десятків книг та численних публікацій у часописах і альманахах Європи й Америки.

Ірванця критикують за підтримку західно-українського сепаратизму

Олександр Ірванець цікаві фатки

рванець є одним із учасників літературного гурту “Бу-Ба-Бу”.

Його поезію перекладають англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, білоруською та російською мовами.

Колись письменник займався вчителюванням, зараз активно працює на перекладацькій ниві.

Кращі твори: “Мій хрест”, “Сатирикон – ХХІ”, “Очамимря: Повість та оповідання”.

Одружений з художницею Оксаною Цюпою.

Твори Олександр Ірванець 

  • «Вогнище на дощі» (Львів: Каменяр, 1986)
  • «Тінь великого класика» (Київ: Молодь, 1991)
  • «Вірші останнього десятиліття» (Львів: Кальварія, 2001)
  • «Рівне/Ровно (Стіна)» (Львів: Кальварія, 2002)
  • «П’ять п’єс» (Київ: Смолоскип, 2002)
  • «Очамимря: Повість та оповідання» (Київ: Факт, 2003)
  • «Любіть!..» (Київ: Критика, 2004)
  • «Рівне/Ровно (Стіна)» (Київ: Факт, 2006)
  • «Лускунчик-2004» (Київ: Факт, 2005)
  • «Преамбули і тексти. Збірка поезій» (Київ: Факт, 2005)
  • «Хвороба Лібенкрафта», роман (Харків: Фоліо, 2010)
  • «Рівне/Ровно», роман (Харків: Фоліо, 2010)
  • «Мій хрест» (Харків: Фоліо, 2010; серія «Графіті», післямова Сергія Жадана)
  • “Сатирикон – ХХІ” (Харків: Фоліо, 2011)
  • “П’яте перо” Вибрана есеїстика (Луцьк: Твердиня, 2011)
Оцініть статтю
Додати коментар