Опис села

Опис села у художньому стилі може знадобитися, щоб написати твор з української мови. Подані варіанти, допможуть як 3 класу написати 5-7 речень, так і 8 класу скласти твір-опис місцевості моє рідне село.

Твір-опис села

Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Яблунівкою. Через село протікає тиха річка, яка заросла комишем. Там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.

А далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. Весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. Зі степом стикаються рівні зелені поля. Тут агрофірма та фермери вирощують пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.

На схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. Він має штучне походження. Його вирили десь сімдесят років тому. Саме сюди селяни ходять рибалити та купатися.

Наше село цивілізоване. В ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . Наприклад, та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “Жабівкою”. У нас є газопровод, магазини, середня школа, дитсадок, будинок культури. Ще в селі є церква. До нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.

Більшість селян живе у садибах. Вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. Проте в селі є навіть кілька двоповерхових будинків з квартирами.

Коли я стану дорослим, то обов’язково поживу певний час у місті. А потім повернуся до рідного села, бо краще жити серед природи.

Твір-опис села у художньому стилі

Я народилася і живу у маленькому, але мальовничому селі Жабинці, що розкинулось на берегах річки.
Ще до сьогодні односельці розповідають легенду про походження його назви.
Колись давно на території сучасної ферми був маєток пана Жаб’є. До нього приходило багато людей найматися на роботу. Оскільки пан був дуже добрим, люди зводили собі оселі і залишалися на постійне проживання.  Коли Жаб’є помер (в нього не було продовжувачів роду), то люди на честь доброго пана назвали село Жабинцями.
З того часу минули століття, а село й сьогодні красиве і чепурне, завжди вітає усіх. На дорогу світять вікнами не маленькі хати під солом’яною стріхою, а високі добротні будинки.
Зараз у моєму селі всього п’ять вулиць: Горішня, Долішня, Кут, Гаврилівка, Нова. Але кожна з них по-своєму гарна і неповторна. Навесні зачаровують вони вишневим та яблуневим цвітом, влітку п’янять душу запахом матіоли та лілій, восени стелять під ноги жовтогарячий килим опалого листя, а взимку кружляють у чарівному танку сніжинок.
І я завжди відчуваю якесь нестримне, ні з чим незрівнянне почуття радості та задоволення. Якийсь гарячий клубок підкочується до горла… і хочеться говорити і мовчати, плакати і сміятися. Саме так буває після довгої розлуки.
У нашому селі є церква Покрови Богородиці, де проходять богослужіння.
На лівому березі річки височіє напівзруйнований костел, якому уже понад двісті років.
Наш народ вміє і любить працювати, тому сподіваюсь, що через кілька років село моє стане ще кращим і я ще довго чутиму в ньому рокіт тракторів у час весняних та осінніх робіт, насолоджуватимусь запахом стиглого жита і пшениці, у гарячу пору жнив.
Я дуже люблю своє село і пишаюся ним. А якщо Богом суджено мені його залишити, то «пташкою» завжди летітиму до свого «гнізда», до рідного дому.

Опис села

Я народився в невеличкому селі, посеред прекрасного кіровоградського степу, мальовничого краю хліборобів, фермерів та взагалі надзвичайно добрих, працьовитих людей. Зветься воно Першотравенкою – на честь всім відомого свята солідарності всіх трударів, так як було засноване вже після 1917-го року з мешканців навколишніх сіл на території колишнього панського угіддя.

Скажу по-правді, той пан вдало вибрав місце, адже саме на теренах нашого хліборобного села знаходяться найродючіші грунти Кіровоградщини. При правильному застосуванні яких, можна було б  озолотитися, що він і зробив.

Опис нашого села я б хотів почати з череди повноводних, зариблених ставків, які гребля за греблею з двох боків оточують наше прекрасне село. Там кожного дня, о кожній порі можна зустріти рибаків, як місцевих, так і приїзжих. А на трьох найбільших – від ранньої весни і до пізньої осені можна милуватися красою прилетілих лебедів.

Наступним є величезний шмат незайманого степу, горби, схили та яри. Навесні він весь усипаний різномаїттям квітів, а влітку  звідти чути духмяні пахощі конюшини та інших степових трав. З-за степу, де-не-де, виринають рівні зелені поля. Саме там вирощуються фермерами злакові, бобові та інші сільськогосподарскі культури, які поставляються в усі куточки нашої неньки. А який там баштан! А яка левада!  Просто мрія!

На захід від села розташований невеликий фруктовий сад. Він молодий, має штучне походження. Його посадили десь 25 років тому. Саме сюди бігає дітвора за свіжими яблуками, грушами та сливами, різних сортів яких тут представлено в великій кількості.

Ще біля саду можна зустріти багато зайців, їжаків, кротів, в степу також напоротися на гадюку або вужа, але останнім часом – це рідкість.

В селі багато мисливців. Кожного сезону можна почути, як хтось із них вполював лисицю чи зайця близь села.

Попри все, наше село цивілізоване та облагороджене. Є багато вулиць, деякі освітлені, майже на всіх асфальт. Наявна загальноосвітня школа, будинок культури, 3 магазини, олійня, ферма. Доїхати з райцентру можна на автобусі, що ходить 7-8 разів на день, в залежності від конкретного дня тижня.

Переважна більшість моїх односельчан живе у просторих садибах. Вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. Біля сільської ради є гуртожиток, в якому живуть сезонні заробітчани з інших областей.

Коли я виросту, то хочу жити в моєму селі, адже це найрідніше місце на Землі.

Твір на тему: “Моє село” 5-7 речень

Я живу у селі Клебань. Воно знаходиться у Вінницькій області, неподалік від міста Тульчин. Моє рідне село не дуже велике. Там проживає більше  2000 жителів. Посеред села протікає гарна річка. Влітку на її берегах всі відпочивають, плавають та засмагають.

У моєму селі чудова природа, багато дерев та квітів. Особливо мені подобається, коли навесні сади вкриваються ніжним цвітом. У нашому селі жити комфортно, адже тут є дитячий садок, школа, клуб, пошта, кілька магазинів. Також у нас є медичний центр.

Мені дуже подобається жити у селі.