“Ой стану я на билиночці” – весільна пісня складена народом.
“Ой стану я на билиночці”
Ой стану я на билиночці
Та й гукну я по родиноньці:
— Ой збирайтеся, родоньку.
На цей деньок на суботу,
Ой близькії, далекії,
Убогії і багатії.
Багатії кінець стола,
А вбогії край порога.
Багатії їсти та пити,
А вбогії порядок чинити.
Багатії веселитися,
А вбогії пожуритися.
У пісні “Ой стану я на билиночці” йдеться про запрошення гостей до весілля. Запрошували всіх — і бідних, і багатих, і близьких і далеких. Чим більше гостей, тим краще для молодих.
У день весілля спочатку нареченому разом з дружками треба було викупити молоду. У жартівливих переспівах з подругами нареченої відбувався торг, вихваляння якостей, вдачі, вроди молодої. Після благословіння батьками молодих усі їхали до церкви.
Після шлюбної церемонії мати й батько зустрічають молодят вдома, частують весільним короваєм, обсипають грошима, цукерками. Усе це робиться для побажань багатства, добробуту новій сім’ї. Під час вінчання молодим розстеляли під ноги весільного рушника, щоб життєвий шлях вони пройшли в злагоді разом.
Святкуючи в хаті весілля, усі співали веселих і журливих пісень, висловлювали побажання. Далі відбувався обряд покриття молодої. Співали журливих пісень, бо батьки втрачали доньку, яка вже не буде господаркою на батьківському подвір’ї. Дівчина вже матиме серйозні обов’язки, будуть і негаразди, але кохання, взаємна повага, бажання створити міцну сім’ю повинні допомогти молодятам.
У весільних обрядах мудрий народ доводить свою високоморальність, поетичність.
“Ой стану я на билиночці” аналіз пісні Ви можете додати у формі коментарів, щоб допомогти своїм одноліткам.