“Пані Боварі” аналіз твору Флобера допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, проблематика та хто є головними героями. Ця інформація домопоже підготувати літературний паспорт твору.
“Пані Боварі” аналіз (паспорт)
Автор – Гюстав Флобер
Рік видання – 1856
Жанр – реалістичний, соціально-психологічний роман.
Тема: вульгарно-буденне, зашкарубле життя французької провінції.
Ідея: протест проти егоїзму, бездуховності, черствіння; утвердження моральних і духовних цінностей людини.
Основна думка твору: у житті людина повинна мати свій ідеал, прагнути до чогось світлого, чистого. Людина повинна вірити в реальність свого життя, бачити і цінувати його красу, принаду.
Композиція твору циклічна:
I частина – життя Емми і Шарля до одруження; весілля.
II частина – знайомство з Леоном, стосунки з Рудольфом.
III частина – взаємини з Леоном, смерть героїні.
Автор підняв вічний конфлікт між реальним та ідеальним і майстерно відобразив внутрішній світ героїні. Розрив між реальністю та ілюзією, життя у самоомані, бажання уявити себе іншою, ніж вона була насправді, стали причинами трагічного фіналу. Це явище виявилося настільки типовим, що згодом отримало назву “бова-ризм”. Флобер психологічно мотивував кожен вчинок персонажів, відмовившись від характерного для раннього реалізму змалювання панівної пристрасті.
Події твору відбуваються у середині XIX століття у Франції: у Руані, Тості, Парижі, у містечку Іонвіль-л’Абей.
Головні герої
- Емма – молода, вродлива, освічена жінка, яка страждала від невідповідності життя та її мрій.
- Шарль Боварі – лікар, чоловік Емми, простий та довірливий.
-Пан Руо – фермер, батько Емми, добродушний та прагматичний.
-Пан Оме – хитрий аптекар, який перебивав всю клієнтуру Боварі.
-Берта – єдина дочка Емми та Шарля Боварі.
-Леон Дюпюї – помічник нотаріуса, освічений, романтичний юнак, закоханий у Емму.
-Родольф Буланже – багатий поміщик, досвідчений серцеїд, розважливий чоловік.
-Пан Лере – хитрий, улесливий продавець жіночого вбрання, один з основних кредиторів пані Боварі.
Характеристика героїв твору “Пані Боварі”
Емма – дочка фермера. Свою героїню автор не наділив ні розумом, ні освітою, ні гарним смаком. Коли їй виповнилося тринадцять років, батько віддав її до монастиря. Саме там під впливом бульварних романів сформувалася її ідеальна мрія: у майбутньому на неї чекатимуть красиве життя і піднесене кохання. У реальному житті вона побачила навколо себе тільки нудьгу, сірість і порожнечу фермерського побуту. їй судилося жити у сонному Ионвілі, у середовищі ситих тілом і душею обивателів, із чоловіком, якого вона не кохала. Звичайно, ідеал Емми, її мрії і поривання у чомусь навіть смішні, але вона вкладала в них свою душу, вона справді страждала, по-своєму протестуючи проти життя “кольору плісняви”. Емма не могла втекти від прози життя, навіть основний мотив самогубства – нестача грошей на красиве життя – остаточно розвіяв ілюзії. Розбиті уявлення про подружнє життя як романтичний політ душі, загинула мрія про ідеальне кохання, сподівання хоч “жалюгідного щастя” було потолочене Рудольфом, Леоном та Лере. Однаково закінчилися всі надії героїні, всі три історії її морально-духовного занепаду.
Флобер швидше співчував Еммі, ніж засуджував її. Письменник у прагненні бути неупередженим виробив необ’єктивний стиль. У книзі не було ліричних відступів, авторських коментарів та втручань. Дійсність показана з точки зору різних персонажів. Представлені образи-символи (весільний букет, печатка з девізом “Любов у серці”, зелений шовковий портсигар, розписка від мадам Лампрер, дорожні речі, пісня жебрака тощо). Так, пісня жебрака символізувала шлях і фінал морального падіння героїні. У Флобера описів дуже мало, переважали деталі. Ми не знайдемо розгорнутого опису зовнішності героїні, передано лише враження від неї Шарля, Леона, Рудольфа. Авторське ставлення простежувалося лише у відборі характерних деталей і тонких відтінків слів. Для прозаїка принципово важливою була відсутність прямолінійно сформованої авторської позиції, адже читач мав усе осягнути і оцінити сам.
Шарль Боварі був завершеним образом, у якому втілені обмеженість і міщанська самовдоволеність. Але виявилося також, що цей примітивний і смішний Шарль був здатний на глибоке й сильне почуття, він продовжував любити дружину навіть після її смерті, а розкриття того, що вона його зраджувала, призвело його до тихого ідіотизму. Він почав викликати не тільки іронічний сміх, а й співчуття, став зворушливим.
Священик Бурнізьєн. Суспільна функція священика – бути наставником, уміти зціляти стражденні душі. Але він найменше до цього був здатний. У нього краще виходить лікувати корів. Серед своїх прихожан він мав репутацію гарного ветеринара. Коли Емма, переживаючи душевну кризу, звернулася за порадою до свого духовного пастиря, він порадив їй випити води з цукром. Отже, це ще одна із гримас “побуту провінції”.
Рудольф. Розчарована Емма, спочатку підсвідомо, а потім на практиці зрадила Шарлю. Вона сподівався, що хоча б коханець справдить її мрії, але знову помилилася. Рудольф – егоїстичний самець, який дивився на жінок як на розвагу. У коханні Рудольфа не було нічого романтичного, а лише пошук тілесних насолод. Емма не відчувала фальші його слів. Відраза до Шарля штовхнула її в обійми цього цинічного донжуана. Від нього вона чекала широких жестів, але її обранець – чоловік іншого типу, ніж той, яким вона собі уявляла, і результатом її чергового розчарування став нервовий зрив.
Леон – другий коханець Емми, повна протилежність попереднього. Цей юнак приваблював її своєю чистотою, недосвідченістю у сердечних ділах. Ось хто буде обожнювати її – це стане нагородою за всі її страждання. З ним вона повністю ніби втілила свою мрію. Проте це щастя – лише видимість. Реальність знову готувала Еммі нищівний удар, цього разу смертельний. Леон виявився слабкою людиною, йому пообіцяли підвищення по службі з умовою, що він ніколи більше не побачиться із коханкою. Леон погодився. її також обтяжували фінансові проблеми. Це стало причиною арешту і розпродажу майна Боварі.
Лихвар Лере – дуже пересічний, буденний і дрібний хижак, павук, який тихенько плів своє павутиння, в якій і заплуталася недосвідчена Емма. Виждавши момент, він накинув на свою жертву павутину й став безпосередньо причиною її самогубства.
дякую, справді гарне пояснення. часто важко знайти щось дійсно хороше. ваш сайт справжній скарб.