Павло Грабовський — це український поет, який боровся за національну свободу Україні. Його життя було суцільним випробуванням, але він примудрився стати одним із найбільш плідних перекладачів та поетів, навіть перебуваючи за тисячі кілометрів від рідного дому.
Павло Грабовський цікаві факти
1. Поет-поліглот у засланні
Попри те, що Грабовський провів майже все доросле життя у тюрмах та на засланні (Сибір, Якутськ, Тобольськ), він знав десятки мов. Не маючи доступу до університетів, він самотужки вивчив англійську, німецьку, французьку, італійську, угорську, чеську, польську та інші мови. Це дозволило йому перекладати українською шедеври світової літератури, сидячи у глухому сибірському селі.
2. Листування як порятунок
Грабовський був «віртуальним» учасником літературного процесу. Він ніколи особисто не зустрічався з Іваном Франком чи Борисом Грінченком, але активно з ними листувався. Саме завдяки пошті його твори потрапляли з Сибіру до Львова та Чернігова, де й видавалися друком.
3. «Дід» телебачення
Цікавий факт про родину: син поета, Борис Грабовський, став видатним винахідником. Саме він у 1928 році здійснив перший у світі експеримент із передачі рухомого зображення на відстань за допомогою електронно-променевої трубки. Тобто син українського поета-засланця фактично стояв біля витоків сучасного телебачення.
Свого сина він назвав на честь Бориса Грінченка.
4. Трагічне кохання та Надія Сигида
Однією з найдраматичніших сторінок його життя була зустріч із революціонеркою Надією Сигидою. Вони познайомилися на етапі до Сибіру. Вона стала його музою та ідеалом жінки-борця. Коли Надія загинула після жорстоких катувань у Карійській в’язниці, Грабовський до кінця життя зберігав пам’ять про неї, присвятивши їй свої найкращі ліричні вірші.
5. Майстер псевдонімів
Через постійний нагляд та цензуру поет змушений був підписуватися десятками різних імен. Серед його псевдонімів були:
Панько — напевно, на честь Пантелеймона Куліша;
Харко Воля — де «Харко» відсилало до Харкова (міста його юності), а «Воля» була головною мрією життя;
Павло Журба — ім’я, що відображало його внутрішній стан у вигнанні.
6. Фізичний опис «державного злочинця»
У жандармських архівах зберігся опис зовнішності поета. При зрості близько 170 см, він мав «особливі прикмети»: темно-русяве волосся, сірі очі та дуже тихий, лагідний голос, що різко контрастувало з його образом «небезпечного революціонера».
7. Видавався у Львові та Чернігові.
За життя його книжки друкувалися переважно в Галичині, бо в підросійській Україні це було майже неможливо.
8. Працював коректором.
Заробляв на життя коректорською працею, навіть у дуже важких умовах.
9. Підірване здоров’я. Роки тюрем і заслання серйозно зруйнували його здоров’я, що спричинило ранню смерть у 38 років.
10. Заповіт поруч із декабристами
Грабовський настільки поважав борців за свободу минулих поколінь, що заповів поховати себе в Тобольську поруч із декабристами. Його останнє бажання виконали: він спочиває на Завальному кладовищі поруч із поетом Вільгельмом Кюхельбекером та Олександром Барятинським.
11. Символічне прізвище села
Село, де народився поет (Пушкарне), сьогодні називається Грабовське. Це один із тих рідкісних випадків, коли населений пункт перейменували на честь поета, щоб увічнити його ім’я на мапі рідної Сумщини.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.



