Аналіз твору Олени Мальків «Подарунок для мами» доможе визначити, яка тема та ідея, жанр, сюжет, згадати хто головні герої та скласти план.
«Подарунок для мами» аналіз (паспорт)
Автор – Олена Мальків
Жанр – оповідання
Тема – розповідь про зігріті любов’ю та працею подарунки мами і Тарасика.
Головні герої:
- мама Тарасика – кравчиня. Добра та турботлива
- Тарасик – хлопчик-школяр. Любить маму і хоче подарувати мамі гарний подарунок.
- Тетяна Григорівна – вчителька. Має чуйне та добре серце.
Композиція
- Експозиція: Мама Тараса кравчиня.
- Зав’язка: мама на день народження дарує сину наплечник (рюкзак), який сама пошила із різнокольорових клаптиків тканини.
- Розвиток дії: Тарасик думає над подарунком на день матері.
- Кульмінація: хлопчик був неуважним і ледь не отримав двійку з математики.
- Розв’язка: Тетяна Григорівна з Тарасиком пересаджує фіалки після уроків. Вчителька пропонує подарувати квітку фіалки мамі.
План твору «Подарунок для мами»
1. Мама – кравчиня.
2. Рюкзак для Тараса.
3. Річ, зігріта любов’ю і працею.
4. Скоро день матері.
5. Уподобання мами
6. Неуважність героя.
7. Допомага вчительці.
8. Майбутній подарунок для мами.
9. Весна.
10. Фіалки зацвіли
11. Подарунок з любов’ю
Олена Мацьків “Подарунок для мами” скорочено
Тарасикова мама була кравчинею (шила для людей одяг). Робота їй подобалась, адже вона дарувала іншим радість.
Відколи в Тарасика народилася сестричка, мама працювала вдома. Тарас розумів, що мамина праця є дуже кропіткою, і тому намагається не заважати. Хлопчик любив спостерігати, як звичайна тканина перетворювалася на нову річ. За роботою мама часто співала улюблені пісні, яких навчилася від бабці.
Тарас допомагав мамі, після завершення роботи збирав в мішечок клаптики тканини, яким, на думку хлопчика, вже не було застосування. Як же він здивувався, коли на день народження отримав у подарунок наплечник (рюкзак) з безліччю кишеньок, пошитий із різнокольорових клаптиків тканини. Він одразу ж упізнав мамину роботу; майстерність та любов неньки подарували йому неповторну річ, яку він дуже цінував.
Мама пояснила сину:
— Аби подарувати комусь радість, не завжди треба шукати за чимось великим і коштовним. Іноді варто уважно придивитися до потреб ближнього, а тоді подумати, як можна використати свій розум і таланти, щоби потішити його. І ще, — додала мама, — у цьому дуже допомагають усілякі дрібнички, адже найменша річ, зігріта любов’ю і працею, завжди перетворюється у справжнє диво.
Тарасик задумався. Наближалося Свято матері й хлопчик міркував, щоб таке незвичайне їй подарувати. Він відкладав гроші на подарунок, хотів здивувати її великим і дорогим подарунком. Але після маминих слів Тарас переглянув свій намір.
Хлопчик вирішив, що куплені квіти не будуть цінним подарунком.Адже тільки Любов і праця робить подарунок великим і дорогим.
Він не міг визначитися над подарунком, навіть на уроці він був неуважним і ледь не отримав двійку з математики. Вчителька Тетяна Григорівна попросила його залишитися після уроків. Тарас пояснив їй свою проблему і вчителька пообіцяла допомогти.
Тетяна Григорівна попросила допомогти їй. Вона заходилася пересаджувати великий кущ кімнатної фіалки з маленького вазона у значно більший.
Учителька пояснила, що з одного куща утворилося багато нових кущиків, яким стало затісно у маленькому вазоні. Вона обережно вийняла із землі фіалкового куща, і хлопчик побачив, що той справді складається з кількох менших, які змагалися за місце у маленькому вазоні.
Тарасик старанно повідділяв один від одного маленькі кущики, а Тетяна Григорівна посадила їх у великий широкий вазон, залишивши один саджанець на підвіконні. Той саджанець вчителька посадила у маленький вазон і простягнула його хлопчикові.
Вчителька пояснила, що якщо він буде за ним доглядати, то фіалка розквітне до Дня матері.
… Минав час. За вікном буяла весна. А на шкільному підвіконні зеленів кущ фіалки. Тарасик завжди поливай його, ховав від сонячного проміння, беріг від протягів. Кожного дня він чекав появи квіток.
Нарешті на початку травня між листочками фіалки з’явтлися маленькі фіолетові пуп’янки. Поступово вони почали перетворюватися на чудові квіти.
Тарасик ніколи не забуде тієї миті, коли, вітаючи маму зі святом, він простягнув їй свій подарунок. У маминих очах побачив вдячність, захоплення і подив.
— Я виростив його сам, — мовив хлопчик тремтячим від хвилювання голосом.
А трохи згодом додав:
— З любов’ю…
Вирощені фіалки стали тим найдорожчим подарунком для мами, у який була вкладена праця та любов сина.
